камінь ()
zobacz zasady wymowy ukraińskiej
rzeczownik, rodzaj męski (1.1) kamień (odłamek skały) (1.2) kamień (surowiec)
(1.1) (1.2)
(1.1) Зараз ми біля каменя на роздоріжжі. → Teraz (my) (jesteśmy) koło kamienia na rozdrożu. (1.2) Тут можна купити вироби з кераміки та каменю. → Tu można kupić wyroby z ceramiki i kamienia.
каміння , каміннячко , каменяччя , каменюччя , кам'янистість , каменистість , каменяр , каменярка , каменярня , кам'янка , кам'яниця , камениця каміне́ць , камі́нчик камени́ще , каменю́ка кам'янити , кам'яніти , каменіти , каменувати кам'яний, камінний, кам'янистий, каменистий, каменястий, камінчастий, каменярський кам'яно
наріжний камінь • натрапила коса на камінь