робити ()
zobacz zasady wymowy ukraińskiej
czasownik przechodni niedokonany (1.1) robić, zajmować się (1.2) robić, wykonywać, tworzyć (1.3) robić, działać (1.4) czynić (kogoś szczęśliwym) czasownik nieprzechodni niedokonany (2.1) robić, pracować
(1.1) роби́ти, 1 os. роблю́, 2 os. ро́биш; koniugacja II
(1.1) Він хо́че ви́конати цю робо́ту, адже́ ж не ро́бить. → On chce to zrobić, ale jednak nie robi. (1.3) Я не знаю, що робити. → Nie wiem, co robić. (1.3) Він роби́в усе́, що міг, аби́ б поверну́тися додо́му. → Robił wszystko, co mógł, żeby tylko wrócić do domu.
(1.2) робити + (1.4) робити + (2.1) робити + на +
(2.1) робити на заводі / на підприємстві (1.4) робити щасливим
(1.2) виготовляти, виробляти (2.1) працювати
роблення , робленість , робота , роботонька , роботизна , робітка , робучість , робітник , робітниця , робітництво , роба , робітня , роботящість , роботяга , роботяжечка , роботуха робитися , зробити , зробитися роблений, робочий, робучий, робітний, робітничий, робітницький, роботящий роблено
робити своє → robić swoje • робити під себе → robić pod siebie • робити з мухи слона → robić z muchy słonia, robić z igły widły • робити, як віл; робити, як віл у ярмі; робити, як чорний віл → harować jak wół • роби, небоже, то й Бог допоможе • не борода робить чоловіка мудрим • з необхідності благодійність робити • не роби комусь, що собі не мило