__TOC__ нужда ()
rzeczownik, rodzaj żeński (1.1) potrzeba (nieodparte pragnienie) (1.2) niedostatek, bieda, ubóstwo (1.3) potrzeba (trudna sytuacja)
(1.1) Нуждата е майка на откритието. → Potrzeba jest matką wynalazków.
(1.1) потребност, необходимост (1.2) бедност, оскъдица, нищета (1.3) беда, неволя, затруднение
нужник нуждая се нужен нужно
нужда ()
rzeczownik, rodzaj żeński (1.1) potrzeba
(1.1)
нуждаться нужный нужно
нужда ()
rzeczownik, rodzaj żeński (1.1) nędza
(1.1) бідність, злидні, нуждота
нуждота , нужденність , нуждар , нужденник нуждати , нуждатися , нуждувати , нуждуватися нужденний, нуждарський нужденно