абсурд ()
rzeczownik, rodzaj męski (1.1) absurd
(1.1)
(1.1) недарэчнасць, бязглуздзіца
абсурднасць абсурдны абсурдна
абсурд ()
rzeczownik, rodzaj męski (1.1) absurd
(1.1) безсмислица, нелепост
абсурдност абсурден абсурдно
абсурд ()
, , ;
rzeczownik nieżywotny, rodzaj męski (1.1) absurd
(1.1)
абсурдиза́ция , абсурди́зм , абсурди́ст , абсурди́стка , абсу́рдность абсу́рдный, абсурди́стский абсу́рдно
→ niepasujący, niewłaściwy; głupi, bezwartościowy
абсурд ()
zobacz zasady wymowy ukraińskiej
rzeczownik, rodzaj męski (1.1) absurd, nonsens, niedorzeczność
(1.1)
(1.1) очеви́дний абсу́рд → oczywisty absurd • дово́дити щось до абсу́рду → doprowadzać coś do absurdu • драма абсурду
(1.1) безглуздя, нісенітниця
абсурдність , абсурдизм абсурдний абсурдно
довести до абсурду