__TOC__ охота ()
rzeczownik, rodzaj żeński (1.1) ochota, chęć
(1.1) желание
охотност охотен охотно
охота ()
rzeczownik nieżywotny, rodzaj żeński (1.1) polowanie (1.2) polowanie (1.3) chęć (1.4) cieczka predykatyw (2.1) mieć ochotę
(1.1-4) (2.1)
(2.1) Кому́ же охо́та стоя́ть весь день в о́череди? → Kto niby ma ochotę stać w kolejce przez cały dzień?
(1.1) охота + на + (1.3) охота + к + (2.1) охота + bezokolicznik
(1.3) отбить охоту → zniechęcić
(1.2) фотоохота
(1.1) охотник охотиться охотничий (1.3) охотно
охота ()
rzeczownik, rodzaj żeński (1.1) ochota, chęć
охотка , охотник , охотниця охотити , охотитися охотний, охочий, охітний, охотницький охоче, охітно