марка ()
rzeczownik, rodzaj żeński nieżywotny (1.1) marka (1.2) znaczek (pocztowy) (1.3) metka, etykietka (1.4) marka (waluta)
(1.2) пашто́вая ма́рка → znaczek pocztowy
марка ()
rzeczownik, rodzaj żeński (1.1) znaczek (nalepka) (1.2) marka (znak towarowy) (1.3) marka
(1.1) таксова марка • пощенска марка
маркиране , маркировка , маркаджия , маркаджийство маркирам / марков, маркировъчен, маркаджийски
марка ()
rzeczownik nieżywotny, rodzaj żeński (1.1) znaczek (nalepka) (1.2) marka (znak towarowy) (1.3) marka (1.4) marka
(1.1-3)
(1.1) гасить / погасить / погашать / лепить / прилепить / прилепливать / прилеплять марку • погашение марки (1.2) выведение марки на рынок
(1.1) почтовая марка
(1.4) Ауди, БМВ, Мазда, Мерседес, Опель, Тойота
(1.1) зубец
марочка маркировать марочный
марка ()
zobacz zasady wymowy ukraińskiej
rzeczownik, rodzaj żeński (1.1) znaczek (nalepka) (1.2) marka (znak towarowy) (1.3) marka (gatunek, jakość) (1.4) marka
(1.1) поштова марка • ма́рка на листі́ • гербова марка
(1.3) сорт
марочність , марочниця , маркування , маркувальник , маркувальниця марочка маркувати, маркуватися марковий, марочний, маркувальний
(1.1-3) (1.4)