сукня ()
zobacz zasady wymowy ukraińskiej
rzeczownik, rodzaj żeński (1.1) suknia, sukienka
(1.1)
(1.1) Аби́ на ко́му вона́ не поба́чила ново́ї су́кні, відра́зу їй хоті́лось тако́ї са́мої. → Nieważne na kim zobaczyła nową sukienkę, od razu chciała mieć taką samą. (1.1) Дру́га, набага́то ста́рша, в добро́тній те́мно-си́ній во́вня́ній су́кні й практи́чних бо́тиках на шнурі́вці, зосере́джено плела́ щось яду́чо-роже́ве, розмі́рено перебира́ючи спи́цями. → Druga, znacznie starsza, w porządnej granatowej wełnianej sukni i praktycznych sznurowanych botkach, w skupieniu plotła coś zjadliwie różowego, rytmicznie przebierając drutami.
(1.1) сукенка, пла́ття, плахі́ття
(1.1) о́дяг
(1.1) робро́н
сукання , сукальник , сукно , сукенце , суконце , сукнина , сукнинка , суконка , сукнар , сукнарка , сукенка , сукеночка сукенчина , суконька , суконочка сукати , сукатися суканий, сукальний, суконний, сукняний, сукнарський