вершник ()
rzeczownik, rodzaj męski (1.1) jeździec
(1.1) верхівець, верхівень, вершень, верховик
верх , вершок , вершина , вершинка , вершки , верхів'я , верховність , верховина , верхівка , верхняк , верховенство , вершій , вершень , верхівець , верхівень , верховик , верховинець , верховинка , вершкування вершниця вершити , вершитися , вершкувати верховий, верхній, верховний, вершинний, вершковий, верховинний, верховинський, верхівковий, вершницький верхи, верхами, верхом, вверх верхньо-