виїхати ()
czasownik dokonany ( виїжджати, виїздити) (1.1) wyjechać (1.2) wyprowadzić się
(1.1,1.2)
(1.1) Ви́їхавши за вка́заною адре́сою, правоохоро́нці затри́мали 44-рі́чного безробі́тного, рані́ше суди́мого за шахра́йство віннича́нина. → Jadąc pod wskazany adres, stróże prawa zatrzymali 44-letniego bezrobotnego, wcześniej sądzonego za oszustwo winniczanina.
виїзд виїжджати , виїздити виїзний