камениця ()
zobacz zasady wymowy ukraińskiej
rzeczownik, rodzaj żeński (1.1) kamienica (1.2) W źródle określane jako „народна назва”., borówka brusznica
(1.1)
(1.1) кам'яниця (1.2) брусни́ця, гогоц, бруслина, борина, борина-брусниця, борина-властива, борівка-брусниця, боровина, брослина, бруслина, брусника, брусниця чорна, брусниці, брусничник, гогода, гогодзи, гогоз, гогозда, гогози, гогозки, гогозник, голозник, голубець, грушпан, кам'янка, кам'яниця, камінки, камінці, кам'янки, квасниця червона, кваснички, квасничник, софез, суфезник, форостінки, фуфези, хворостянки, чуфези, яфуза
(1.2) росли́на
камінь , камінець , камінчик , каменище , каменюка , каміння , каміннячко , каменяччя , каменюччя , кам'янистість , каменистість , каменяр , каменярка , каменярня , кам'янка , кам'яниця кам'янити , кам'яніти , каменіти , каменувати кам'яний, камінний, кам'янистий, каменистий, каменястий, камінчастий, каменярський кам'яно