чарівність ()
rzeczownik, rodzaj żeński (1.1) czar, wdzięk, urok
(1.1) чар, чари
чар , чари , чароньки , чарування , чарівливість , чарівник , чарівниченько , чарівниця , чарівниченька , чарівничка , чарівництво , зачаровування , зачарування , зачарованість , очарування , розчарування , розчарованість чарувати , чаруватися , зачаровувати , зачаровуватися , зачарувати , зачаруватися , очаровувати , очаровуватися , очарувати , очаруватися , розчаровувати , розчаровуватися , розчарувати , розчаруватися чарівливий, чарівний, чаруючий, чарівничий, чарівницький, зачарований, розчарований чарівливо, чарівно, зачаровано, розчаровано