золотник ()
zobacz zasady wymowy ukraińskiej
rzeczownik, rodzaj męski (1.1) W źródle określane jako „народна назва”., nerecznica samcza, paprotnik samczy (1.2) W źródle określane jako „народна назва”., jastrun właściwy, złocień właściwy, jastrun wczesny
(1.1) дріоптерис чоловічий, щитник чоловічий, чоловіча папороть, блошник, брониця, глусник, зілля іванове, качедижник, маточник, орляк, панна баба, папороть, паперушина, папора, папорка, папорок, папоротина, папорота, папоротник, папоротянка, папороть глисник, папороть глуха, папороть завойована, папороть корчава, папороть лісова, папороть одностебла, папороть шовкова, папорох, папродь, перичка, сорокозуб (1.2) короли́ця звича́йна, білиця, білоголовник, ворожка, голова Іванова, дівичник, дівочник, жабрей, золотоцвіт, іван-трава, каниця, королиця біла, королиця білоголова, королиця жінська, королівка, королька, корулька, крялька, крячка, купалка біла, маргаретка біла, маріяша лісова, маруна, мар'яна, невістка, невістолька, невісточка, невістулька, нив'яник, око волове, порадник добрий, правда, пупана біла, п'ятнак, ромен білий, сабур, серпник, сонечко, сонічник дикий, стоцвіт, тагун, тарсловиня, тарелка, тарелканя, тарілиць дикий, тарілка, тарілканя, тарілочка, топник білий, тярг, цвіт Іванів, цвіт романів, цюцьки
(1.1) росли́на (1.2) росли́на