сон

сон () son

rzeczownik (1.1) rok

сон ()

rzeczownik, rodzaj męski (1.1) sen (1.2) sen (marzenie senne)

(1.1) летаргічны сон → sen letargiczny, letarg • трывожны сон → niespokojny sen

(1.2) ява

(1.1) летаргія (1.2) кашмар

санлівасць сніць, сніцца сонны

заснуць вечным сном • спаць вечным сном • спаць мёртвым сном

<

сон ()

zaimek osobowy (1.1) on, ona, ono

сон ()

rzeczownik, rodzaj męski (1.1) sen

(1.1) Тоа беше како лош сон. → To było jak zły sen.

<

сон ()

zaimek osobowy (1.1) on, ona, ono

сон ()

rzeczownik, rodzaj męski (1.1) sen (1.2) sen (marzenie senne)

(1.1-2)

(1.2) сновидение

(1.2) явь

(1.2) кошмар

сниться сонный

<

сон ()

zobacz zasady wymowy ukraińskiej

rzeczownik, rodzaj męski (1.1) sen (1.2) sasanka

(1.1) (1.2)

(1.1) Дівчина спала міцним сном. → Dziewczyna spała mocnym snem.

(1.1) міцний / кріпкий / легкий / летаргічний сон

(1.2) сон-трава

сонність , сонливість , соннота , сонник , сонливиці , сонниці , сонько , сонюга , соня снити , снитися сонний, сонливий сонно, сонливо

<