правда ()
rzeczownik, rodzaj żeński (1.1) sprawiedliwość (1.2) prawda
(1.1) умирам за правдата (1.2) казвам правдата
(1.1) справедливост (1.2) истина
права , правота , правилност , правило , правилник , правдина , правдивост , право , правист , правистка , правник прав, правилен, правдив, правов, правен, правнически право, правата, правичко, правичката, правилно, правдиво право-
правда ()
rzeczownik, rodzaj żeński (1.1) sprawiedliwość
правда ()
,
rzeczownik, rodzaj żeński (1.1) prawda
(1.1)
(1.1) истина
(1.1) ложь, враньё, неправда, обман
право, правило правдивый, праведный право
всеми правдами и неправдами • резать правду-матку / резать правду в лицо / резать правду в глаза → walić prawdę między oczy
правда ()
rzeczownik, rodzaj żeński (1.1) sprawiedliwość
правда ()
zobacz zasady wymowy ukraińskiej
rzeczownik, rodzaj żeński (1.1) prawda (1.2) dokładność, precyzja (1.3) W źródle określane jako „народна назва”., jastrun właściwy, złocień właściwy, jastrun wczesny
(1.1-1.3)
(1.1) Тре́ба говори́ти пра́вду, аби́ від чо́го ти не відшто́вхувався. → Od czegokolwiek nie zaczniesz, musisz powiedzieć prawdę.
(1.1) абсолю́тна пра́вда → prawda absolutna
(1.3) короли́ця звича́йна, білиця, білоголовник, ворожка, голова Іванова, дівичник, дівочник, жабрей, золотоцвіт, золотник, іван-трава, каниця, королиця біла, королиця білоголова, королиця жінська, королівка, королька, корулька, крялька, крячка, купалка біла, маргаретка біла, маріяша лісова, маруна, мар'яна, невістка, невістолька, невісточка, невістулька, нив'яник, око волове, порадник добрий, пупана біла, п'ятнак, ромен білий, сабур, серпник, сонечко, сонічник дикий, стоцвіт, тагун, тарсловиня, тарелка, тарелканя, тарілиць дикий, тарілка, тарілканя, тарілочка, топник білий, тярг, цвіт Іванів, цвіт романів, цюцьки
(1.3) росли́на
правдивість правдивий правдиво
сила — в молодих, а правда — в старих • правда суду не боїться