бог ()
rzeczownik, rodzaj męski (1.1) bóg
бажаство , боскасць багіня бажок боскі, божы
аддаць богу душу • аднаму богу вядома • дзякуй богу / дзякаваць богу • слава богу • przysłowia: не дай бог свінні рог • беражонага і бог беражэ
odziedziczone ze , ze , z
бог ()
rzeczownik, rodzaj męski (1.1) bóg
(1.1) В древногръцката митология Посейдон е бог на моретата. → W (starożytnej) greckiej mitologii Posejdon był bogiem mórz.
Бог , божество , божественост богиня божи, божествен божествено бого-
odziedziczone z
бог ()
rzeczownik, rodzaj męski (1.1) bóg
odziedziczone z
бог ()
,
rzeczownik żywotny, rodzaj męski (1.1) bóg
(1.1)
Бог богиня
одному богу известно → Bóg jeden wie
odziedziczone ze , z
Słowo ma nietypową wymowę [box]. Tłumaczy się to silnym wpływem języka staro-cerkiewno-słowiańskiego. Słowo zachowało formę wołacza: боже! [ˈboʐɛ]
бог ()
zobacz zasady wymowy ukraińskiej
rzeczownik, rodzaj męski (1.1) bóg
(1.1)
(1.1) Зевс — верховний бог греків, цар і батько богів та людей. → Zeus to naczelny bóg Greków, władca bogów i ludzi. (1.1) За древньоінді́йською міфоло́гією, нови́й рік настає́ в той день, коли́ бог Бра́хма — вседержи́тель сві́ту — створи́в все́світ. → Według staroindyjskiej mitologii, nowy rok zaczyna się w dniu, w którym bóg Brahma — wszechwładca świata — stworzył wszechświat.
(1.1) божество
Бог , боженька , божище , божіння , божество , божественність , божба , божкання , божник , божничок , божниця божок богиня божитися , божествити , божкати божий, божистий, божеський, божественний божественно
двом богам ніколи не моляться
odziedziczone z , ze , z