__TOC__ верх ()
rzeczownik, rodzaj męski (1.1) szczyt
вершина верхний, верховный вверху
верх ()
rzeczownik, rodzaj męski (1.1) wierzchołek, szczyt (1.2) wierzch
(1.1) вершина
вершина , вершинка , вершки , верхів'я , верховність , верховина , верхівка , верхняк , верховенство , вершій , вершник , вершниця , вершень , верхівець , верхівень , верховик , верховинець , верховинка , вершкування вершок вершити , вершитися , вершкувати верховий, верхній, верховний, вершинний, вершковий, верховинний, верховинський, верхівковий, вершницький верхи, верхами, верхом, вверх верхньо-