крик () krik
rzeczownik, rodzaj męski (1.1) podnośnik
крик () krik
rzeczownik, rodzaj męski (1.1) krzyk (1.2) podnośnik
(1.1) викање
крик ()
rzeczownik, rodzaj męski (1.1) krzyk, wrzask
(1.1) кри́к, ~а / ~у, ~у, ~, ~ом, о ~е; ~и, ~ов, ~ам, ~и, ~ами, о ~ах
(1.1) тягучий крик • исходить криком
кричать крикливый
последний крик моды → ostatni krzyk mody
крик () krik
rzeczownik, rodzaj męski (1.1) krzyk
крик ()
zobacz zasady wymowy ukraińskiej
rzeczownik, rodzaj męski (1.1) krzyk, wrzask
(1.1) крик|, ~у; крик|и; deklinacja II, wzór A1
крикливість , кричання , крикнява , крикливиця , крикун , крикуха кричати , крикнути крикливий, крикучий, кричущий крикливо, кричущо