отрута ()
zobacz zasady wymowy ukraińskiej
rzeczownik, rodzaj żeński (1.1) trucizna
(1.1) отру́т|а; отру́т|и; deklinacja I, wzór 1
(1.1) Нікотин, що міститься в сигаретах, це надзвичайно сильна отрута. → Nikotyna, którą zawierają papierosy, to nadzwyczaj silna trucizna.
(1.1) отруя
отруя , отруйність , отрутність , отруйливість , отруювання , отруєння , отруйник , отруйниця , отрутник , отрутниця , отруювач , отруювачка отруювати , отруюватися , отруїти , отруїтися отруйний, отрутний, отруйливий отруйно, отрутно, отруйливо