Марина Романовна Черкашина-Губаренко (22 июня 1938, Харьков — 28 июня 2024, Киев) — советский и украинский музыковед, музыкальный критик, педагог, либреттист. Доктор искусствоведения (1983), профессор (1985), академик Национальной академии искусств Украины (2017). Специализировалась в области теории и истории музыкального театра. Заслуженный деятель искусств Украины (2008).
Биографические сведения Родилась в семье актёров драматического театра «Березиль» Романа Черкашина и Юлии Фоминой.
Музыкальное образование начала в харьковской ДМШ №1 им. Бетховена как пианистка.
В 1962 окончила Харьковскую консерваторию а музыковед по классу Г. А. Тюменевой, в 1970 — аспирантуру Московской консерватории по классу Б. М. Ярустовского.
В 1962—1985 годах преподавала в Харьковской консерватории = Институте искусств им. И. П. Котляревского (с 1973 доцент, в 1979—1985 зав. Кафедрой истории музыки).
С 1985 — профессор Киевской консерватории = Национальной музыкальной академии Украины (c 1985 зав. Кафедрой истории музыки, в 1999—2015 — зав. Кафедрой истории зарубежной музыки, в 2017—2018 — зав. Кафедрой оперной подготовки).
1972 — кандидат искусствоведения (диссертация «Современная музыкально-психологическая драма: некоторые тенденции развития жанра»).
1985 — доктор искусствоведения (диссертация «Историческая опера первой половины XIX в. Проблемы интерпретации истории. Су́дьбы жанра»).
Член Союза композиторов СССР и Союза композиторов Украины (с 1970).
С 2000 член-корреспондент, с 2017 — действительный член Национальной академии искусств Украины.
Под руководством М. Р. Черкашиной-Губаренко написаны и защищены 8 докторских и 32 кандидатские диссертации.
Среди учеников музыковеды: К. Гейвандова, Г. Куколь, А. Сердюк, С. Лащенко, Е. Сакало, Г. Ганзбург, Л. Незнанова, Л. Гнатюк, И. Драч, И. Рябчун.
Умерла 28 июня 2024 года в возрасте 86 лет.
Почётные звания, награды премия Союза театральных деятелей (1987) премия им. Н. В. Лысенко (1998) Заслуженный деятель искусств Украины (2008) Орден княгини Ольги III степени (2013)
Семья
Отец — Роман Черкашин (1906—1993), актёр, заслуженный артист Украины, профессор. Мать — Юлия Фомина, (1907—1997), актриса Харьковского театра украинской драмы им. Т. Г. Шевченко.
Муж — Виталий Губаренко (1934—2000), композитор, народный артист Украины. Дочь — Ирина Губаренко (1959—2004), композитор, поэтесса.
Основные труды
Книги Черкашина М. Р. Опера ХХ століття: Нариси. — Київ, 1981. — 208 с. Черкашина М. Р. Александр Николаевич Серов. — Москва, 1985. — 162 с. Черкашина М. Р. Историческая опера эпохи романтизма. — Київ, 1986. — 182 с. Іванова І. Л., Куколь Г. В., Черкашина М. Р. Історія опери: Західна Європа XVII-ХІХ століття: навчальний посібник / За ред. М. Р. Черкашиної. — Київ, 1998. — 384 с. Черкашина М. Р. Творчі дебюти Жанни Колодуб. — Київ, 1999. — 24 с. Черкашина М. Р. Музыка и театр на перекрестке эпох: Сборник статей: В 2 т. — Київ, 2002 — Т. 1. — 184 с.; Т. 2. — 208 с.
Статьи <div class="reflist4" style="height: 200px; overflow: auto; padding: 3px" > <table><tr> Статьи в сборниках 1. Дмитро Клебанов // Українське музикознавство. — Вип. 3. — Київ, 1968. 2. Современная психологическая опера. (О некоторых тенденциях развития жанра) // Вопросы искусствознания. Научные и методические записки ХИИ. — Харьков, 1969. 3. «Гравець» Прокоф'єва і традиції сучасної психологічної драми // Сучасна музика. — Вип. 1. — Київ, 1973. 4. На пути к социальной трагедии. (О некоторых тенденциях развития современной психологической драмы) // Проблемы музыкальной нау-ки. — Вып. 2. — Москва, 1973. 5. «Игрок» Прокофьева // Из истории русской и советской музыки. — Вып. 2. — Москва, 1976. 6. Барометр «песенной погоды» // Песня и время. — Москва, 1976. 7. «Воццек» А. Берга // Музыкальный современник. — Вып. 2. — Москва, 1977. 8. «Мёртвые души» в партитуре и на оперной сцене // Музыка России. — Вып. 3. — Москва, 1980. 9. Національно-патріотична тема в оперній творчості Россіні // Українське музикознавство. — Вип. 16. — Київ, 1981. 10. Про інтерпретацію класики. (З досвіду двох сучасних втілень опери М. І. Глінки «Іван Сусанін» // Театральна культура. — Вип. 7. — Київ, 1981. 11. Прокофьев С. // Украинская советская энциклопедия. — Т. 9. — Київ, 1983. 12. Советская историко-революционная опера — движение во времени. (По следам оперных дискуссий 30 х годов) // Советский музыкаль-ный театр. Проблемы жанров. — Москва, 1982. 13. Советская опера вчера и сегодня: проблемы интерпретации современной темы // Музыкальное искусство и формирование нового человека. — Київ, 1982. 14. Жанр исторической оперы в первой половине XIX века // Музыкальный театр: драматургия и жанры. — Москва, 1983. 15. Родион Щедрин. Эскизы к портрету // Музыкальный современник. — Вып. 4. — Москва, 1983. 16. Западноевропейская опера между классицизмом и романтизмом. На подступах к историческому жанру // Проблемы музыкальной науки. — Вып. 6. — Москва, 1985. 17. Поэтика музыкальных жанров и музыкально-исторический процесс // Музыкальное мышление: проблемы анализа и моделирования. — Київ, 1988. 18. «Орлеанська діва» Чайковського і велика історична опера // П. І. Чайковський та Україна. — Київ, 1991. 19. Gogol and Leskov in Shostakovich’s Interpretation // International Journal of Musicology. — V. 1. — Peter Land, 1992. 20. Prokofyew und die Oper des 20 Yahrhundert // Bericht uber das Internationale symposion «Sergey Prokofyew — Aspekte seines Werkes und der Biographi». — Koln: Gustav Basse Verlag Regensburg, 1992. * 21. Россини-комедиограф и проблемы эволюции итальянской оперы-буффа // Джоаккино Россини: современные аспекты исследования творческого наследия / Под ред. М. Р. Черкашиной. — Київ, 1993. 22. Дж. Мейербер и русская оперная культура 30-70 х г. XX в. // Музыка Западной Европы XVII—XIX в. — Сумы, 1994. 23. Tchaikovsky — The Maid of Orleans // The Problem of the Genre and the specific Treatment of the subject: International Journal of Musicology. — V. 3. — Peter Land, 1994. 24. Проблемы соотношения слова, музыки и действия в современной украинской опере (на примере оперного творчества В. С. Губаренко) // Українська музична культура XX століття. — Суми, 1996. 25. Ukraine. Music Theatre. Training // The world Encyclopedia of contemporary Theatre. — V. I. Europe. — Routledge. London and New York. — P. 880—884; 886—887. 26. Историческая опера как метажанр. «Коронация Поппеи» Монтеверди. «Юлий Цезарь» в Египте" Генделя. «Гугеноты» Мейербера // Художественные жанры: история, теория, трактовка. — Вып. 2. — Красноярск, 1977. 27. История музыки — воинствующая и торжествующая // Музично-історичні концепції у минулому і сучасності. — Львів, 1997. 28. Ріхард Вагнер і український театр 20 х років // Українсько-німецькі музичні зв’язки минулого і сьогодення. — Київ, 1998. 29. Зингшпиль в наследии Шуберта // Франц Шуберт: К 200-летию со дня рождения: Материалы международной научной конференции. — Москва: Прест, 1997. 30. Оперные маргиналии Франца Шуберта // Київське музикознавство. — Вип. 1. — Київ, 1998. 31. Українська опера і влада // Українське музикознавство. — Вип. 28. Музична україністика у контексті світової культури. — Київ, 1998. 32. Евангельские мотивы в творчестве Рихарда Вагнера // Науковий вісник Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського. — Вип. 4. Музика і Біблія. — Київ, 1999. 33. Ах, Нина, Ниночка // Науковий вісник Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського. — Вип. 6. Musicae Ars et Scientia: Книга на честь 70 річчя Н. О. Герасимової-Персидської. — Київ, 1999. 34. Двадцать четыре дня композитора Марка Карминского // Воспоминания о Марке Карминском / Сост. Г. И. Ганзбург. — Харьков: Каравелла, 2000. 35. Фрідріх Ніцше — філософ і музикант // Науковий вісник Націона-льної музичної академії України ім. П. І. Чайковського. — Вип. 12. Історія музики в минулому і сучасності. — Київ, 2000. 36. Фаустианская модель и архетипы бессознательного в опере XIX века // Науковий вісник Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського. — Вип. 13. Чотири століття опери. Оперні школи XIX—XX ст. — Київ, 2000. 37. Meyerbeer und die russische Oper des 19.Jahrhunderts // Meyerbeer und das europaische Musiktheater / hrsg. von Sieghart Doring und Arnold Jacobshagen. — Laaber: Laaber-Verl., 1998. 38. Мефистофель на подмостках русского оперного музыкального театра и образ Воланда в романе М. Булгакова «Мастер и Маргарита» // Науковий вісник Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського. — Вип. 7. Музикознавство: З ХХ у XXI століття. — К, 2000. 39. Мефистофель на подмостках русского оперного музыкального театра и образ Воланда в романе М. Булгакова «Мастер и Маргарита» // Київське музикознавство: Збірка статей. — Вип. 6. — Київ, 2001. 40. Верди-флотилия на берегах Днепра. // Отражения музыкального театра: Сборник статей и материалов к юбилею Л. Г. Данько. — Кни-га 2. — Санкт-Петербург, 2001. 41. Портрет по памяти на границе времени и пространства // Отраже-ния музыкального театра: Сборник статей и материалов к юбилею Л. Г. Данько. — Книга 2. — Санкт-Петербург, 2001. 42. Мефистофель на подмостках русского музыкального театра и об-раз Воланда в романе М. Булгакова «Мастер и Маргарита» // Київське музикознавство. — Вип. 6. — Київ, 2001. 43. Чотири пори життя видатної артистки (До 100-річчя від дня народження В. М. Чистякової) // 2000: Альманах: Науково-теоретичні праці та публіцистика / Академія мистецтв України / Головн. наук. ред. І. Д. Безгін. — Вип. 3. — Київ, 2002. 44. Творчество Глинки в европейском контексте //Проблеми взаємодії мистецтва, педагогики та теорії і практики освіти: Збірник наукових праць. — Вип. 10. — Київ, 2002. 45. Симфонія життя і смерті Оксани Петрусенко. // Культурологічні проблеми української музики (Наукові дискурси пам’яті академіка І. Ф. Ляшенка). — Київ, НМАУ ім. П. І. Чайковського, 2002. 46. Poezje Adama Mickiewicza w twórczości kompozytorów ukraińskich // Muzyka i liryka 10. / Pieśń polska rekonesans. Odrębności i pokrewieństwa. Inspiracje i echa. — Akademia Muzyczna w Krakowie, 2002. 47. «От народной песни до додекафонной техники» // Петербургская консерватория в мировом музыкальном процессе 1862—2002. Материалы международной научной сессии, посвященной 140-летию Консерватории (17-19 сентября 2002) — Санкт-петербург, 2002. — С. 92-96. 48. Музичний театр Віталія Губаренка — історичний контекст, риси драматургії // Науковий вісник Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського. — Вип. 32. — Книга 4. Віталій Губаренко: Сторінки творчості. Статті, дослідження, спогади / До 90-річчя Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. — Київ, 2003. — С. 5-33. 49. О чём нам расскажут оперные сюжеты: тристановские мотивы «Евгения Онегина» // Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. — Вип. 28. — Семантичні аспекти слова у музичному творі. — До 90-річчя Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. — Київ, 2003. — С. 120—126. 50. Опери Віталія Губаренка на львівській сцені // Musica Galiciana. — Kultura muzyczna Galicji w kontekscie stosunków polsko-ukraińskich (od doby piastowsko-ksiazecej do roku 1945). — Tom VII poswecony 225-leciu teatru muzycznego we Lwowie (1776—2001) / Pod redakcja Leszka Mazepy. — Rzeszow 2003. — C. 231—238. 51. Злободневное и непреходящее в сценической интерпретации «Юлия Цезаря в Египте» Г. Ф. Генделя. // Восток-Запад: Культура и цивилизация. Материалі международного музыковедческого семинара и научно-практической конференции 2003 года. — Одесса: Астропринт, 2004. 52. Опера барокко: полифонический тип мышления и место музыки в синтезе искусств // Трансформація музичної освіти і культури в Україні. Матеріали науково-творчої конференції, присвяченої 90-річчному ювілею з дня заснування Одеської державної музичної академії імені А. В. Нєжданової. — Одеса: Друкарський дім, 2004. — С. 8 — 19.