Х («хы») — буква кирилици, яка позначать звук [x]. Исе 26 буква русиньского алфавіта. Сперед голосных «є», «і», «ю», «я» (и иппен сперед «ь») читать ся ге ёго алофон — помнякшеный звук [xʲ].
Історія Буква происходить уд старословяньскої буквы(«хѣръ», «хір»), яка у свою очерідь, наслідує грецьку буквуу Χ, χ (Хі) візантійського унціала. У глаголици мала написаня , у кириличнӯв и глаголичнӯв буквенӯв цифірі мать числовоє значеня 600.
Удкликованя
Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. Півторак Г. П. Х // Українська мова. Енциклопедія. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2000.
X // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980. Катеґорія:Кірілічны буквы Катеґорія:Україньскый алфавіт Катеґорія:Русиньскый алфавіт Катеґорія:Алфавіт