Неонаци́зм (давньогрец. νέος — новый + нацизм; новый нацизм, новый націонал-соціалізм, новочасный нацизм) — кываня, якоє пусля Другої світової войны скапчало ультраправі екстриміскі, націоналістичні орґанізації, ідеологічно близкі ид старому нїмецькому нацизмови (націонал-соціалізмови) вадь прямо рахуючі ся наслїдниками Націонал-соціалістичної нїмецької робочої партії (НСДАП).
Основу неонацизма складає ідея превосходства «білої расы», «арійської расы» и «свойого народа». Главными противниками «арійцю» рахуют ся євреї, утвержує ся существованя «всесвітнього жидомасонського заговора». Неонацисты непризнают авадь оправдуют Холокост. Неонацизм направленый так само проти людий другых рас и народу, так само и імігранту. Шыроко роспростерта ідея настаючуй «сятуй расовуй войнї». Часть неонацистськых груп які закликовуют ид созданьови революціоным путьом фашистської державы. Для неонацизма характерна тяга вчинити общество на основі жосткої ієрархії.
Из 1945 года неонацизм вадь усиляв ся, вадь слабів, так як соціальнї, економічнї и поколїнські факторы робили його ідеологію бульш вадь май мало притяговальный для представителям общества. В шорови країн принятї законы проти дїяня неонацистськых орґанізацій и хоснованя нацистськых символу.
Удкликованя