Ле́тичӯв (укр. Летичів) (рус. Летичев) (рум. Letîciv) (пол. Latyczów) — варощик у Хмельницькому районови, Хмельницькой области, Украйины.
Історія Територія, де ныні находить ся населеный пункт, была заселена людьми доста давно. Свідінями того стали уявлені туй археолоґічні находкы — керамічні уробы тай знарядя труда часӯв трипӯльской културы, добы бронзы, остаткы поселень раннёсловяньского часу.
Варощик первый раз ся споминать у 1265 році.
Обывательство У варощикови на 2001 рӯк живе 10883 людий, из них подля языка: ЯзыкПроцентукрайиньскый97,44 %руськый2,03 %инні0,53 %
Образованя
Летичӯвськый НВК №1 Летичӯвська ООШ №2
Интересні факты
Рыбный базар Летичова изнамыц и за переділами Хмельницькой области. Продає ся на нёму рыба, урощена та уймана у великых ставках коло варощика. Селище відоме своїми коронними стравами — оселедець по-летичӯвськы (простый короп превращать ся у изысканого подобного до норьского оселедця) тай короп у кертовині по-летичӯвськы (короп, затушеный у сметані из кертовинов).
Ґалерея
Иппен позерайте
Летичовська рунина
Удкликованя
В. М. Михайловський. Летичів // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 129. — ISBN 978-966-00-1028-1. Н. П. Климанська. Летичів // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
Облікова картка Історія нашого міста Летичів. Замок в столиці рибного царства.// Замки та храми України Летичівщина у фотографіях
Хмельниччина: у Летичівській громаді вирішили заборонити діяльність УПЦ (МП) Катеґорія:Населены пункты Катеґорія:Населены пункты подля країны Катеґорія:Населены пункты подля алфавиту Катеґорія:Населены пункты Украины Катеґорія:Летичӯв