Українцї суть выходославяньскый народ, головне і автохтонне обывательство Україны од найстаршых часів,Праісторія і рання історія (200 000 р. до Хр. — IX ст. по Хр.) // найвекша славяньска етнічна ґрупа на теріторії сучаcной Україны.Стрілко А. Українці // Малий словник історії України / Ред. кол.: В. Смолій, С. Кульчицький, О. Майборода та ін.; гол. ред. С. Головко; М-во освіти і науки України. — Київ: Либідь, 1997. — С. 417. — 463 с. — ISBN 5-325-00781-5.В. Кубійович, Б. Струмінський, А. Жуковський, В. Наулко. «Українці, одна з галузів сх. слов'янства, основне і корінне населення України» // Енциклопедія українознавства. Т. 11.: «Доповнення і виправлення» / Голов. ред: Аркадій Жуковський. — Париж, Нью-Йорк: «Молоде життя», Наукове товариство імені Шевченка у Європі, 1995. — С. 231. — 398 с. Як етнікум ся сформовали на теріторіях сучаcной Україны і в частях сусїднїх теріторій сучаcной Польщі, Білоруси, Молдовы, Румунії, Словакії, Словінії і Мадярщіны. Українцї бісїдують по україньскы, котрый належить до выходославяньской языковой ґрупы. Подля реліґійной приналежности суть переважно хрістіане. До 20. столїтя хосновали властне означіня Русины і козаци.Галушко К. Ю. Українці // Енциклопедія історії України: Україна—Українці. Кн. 2 / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2019. — 842 с. Українцї были в минулости названы і Рутены, і Черкесы.
Мімо теріторії Україны жыють в Польщі, на Словакії, в Словінії, в Чехах, в Нїмецьку, в Великій Брітанії, в Канадї, в США, в Казахстанї, в Бразілії, у Мадярщінї, в Росії і в многых далшых країнах. Цїлкове число пересягує 46 міліонів особ. З того 37 міліонів жыє в Українї.
Література Малий словник історії України / Відповідальний редактор Валерій Смолій. — К.: Либідь, 1997.
Референції
Катеґорія:Україна Катеґорія:Славяне