Ві́денське питво́ (також складни́й насті́й се́нни, ) — історичний проносний засіб. Складався зі суміші настою сенни олександрійської, сегнетової солі та (соку маннового ясена). Рідина бурого кольору мала швидку дію, неприємний смак, не викликала подальшого запору, але була непридатною для лікування хронічних запорів.
Засіб відомий принаймні від 1652 року, коли цирульники Нового Амстердама (Нью-Йорка) скаржилися губернатору Стаувесанту на неліцензованих медиків, які виготовляли пігулки та віденське питвоMeta F. Janowitz, Diane Dallal. Tales of Gotham, Historical Archaeology, Ethnohistory and Microhistory of New York City. Springer Science & Business Media, 2013. С. 41.. На думку історика , тоді питво складалося зі суміші сенни, ревеню і портвейнуJames Grant Wilson. The Memorial History of the City of New York: From Its First Settlement to the Year 1892. New York History Co., 1892. Примечание к с. 298.. Застосовувалося принаймні до середини XX століттяBroeksmit T. C. N. Notes on the preparation of compound infusion of senna and on the determination of its calcium and magnesium content. // Pharm Weekbl., 1917 v 54 С. 1369—1371., згідно з першим виданням ВРЕ (1928), було «одним із найпопулярніших» проносних засобівВенгрия — Вильно. — М. : Советская энциклопедия, 1928. — 407 с. — (Большая советская энциклопедия: [в 66 т.] / гл. ред. О. Ю. Шмидт ; 1926—1947, т. 10). .
Примітки