Тактична група «Реванш» — підрозділ активних дій Головного управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР МО України). У серпні 2025 року увійшов до складу Міжнародного легіону ГУР.
Історія
У 2014 році, після тривалої політичної кризи, в ході якої було повалено режим Януковича, проросійські сепаратистські заворушення охопили схід країни, а перші російські диверсійні групи проникли на Донбас з метою організації збройного протистояння. Натхненні ідеєю унітарності України, патріоти сформували мілітарну спільноту «Реванш».
Члени організації брали активну участь у придушенні сепаратистських рухів, протидіяли українофобським елементам, а також воювали в зоні АТО/ООС на маріупольському, донецькому та луганському напрямках у період з 2014 року і до початку повномасштабного вторгнення. 28 лютого 2022 року з мотивованих добровольців було сформовано батальйон «Реванш», який з перших годин збройної агресії долучився до оборони столиці.
Навесні 2022 року бійці «Реваншу» брали участь в обороні Київщини: вели бої за село Мощун і долучилися до визволення сіл Лук'янівка та Рудницьке. Серед бійців підрозділу на київському напрямку був співак Олег «Фагот» Михайлюта, вокаліст гурту ТНМК.
Надалі підрозділ діяв на сході та півдні України. У липні 2024 року його бійці вели бої за Часів Яр, а від 2025 року виконували завдання на запорізькому напрямку поблизу Степногірська.
У серпні 2025 року «Реванш» увійшов до складу Міжнародного легіону ГУР, до якого входять як українські, так і іноземні добровольці.
Символіка Емблема підрозділу — біле зображення черепа з кинджалом на чорному щиті.
Битви
2022
Оборона Київщини. У перші місяці повномасштабного вторгнення підрозділ брав участь в обороні Київщини. Бійці воювали за Гостомель, Ірпінь та Бучу, вели бої за село Мощун, а на броварському напрямку разом із суміжними та партизанськими підрозділами визволяли села Лук'янівка і Рудницьке. Успіхи в околицях столиці дали змогу скоротити лінію фронту й передислокувати підрозділи на інші напрямки. У боях на київському напрямку у складі підрозділу воював співак Олег «Фагот» Михайлюта, вокаліст гурту ТНМК.
Південний напрямок. Після звільнення Київщини у квітні 2022 року реваншисти діяли на Херсонщині та Миколаївщині. Полем бою стали населені пункти Нова Зоря та Таврійське; противник відмовився від подальшого наступу в напрямку Миколаївської області через спротив на цій ділянці.
Бої за Сєвєродонецьк. У червні 2022 року бійці підрозділу брали участь у боях за Сєвєродонецьк — центр хімічної промисловості, який противник прагнув захопити. Оборонні дії були успішними, а зайняті позиції згодом передали суміжним підрозділам.
2023
Бахмут. Навесні 2023 року підрозділ вів бойові зіткнення в місті Бахмут Донецької області, де противник щодня здійснював лобові атаки на позиції Сил оборони. Завданням було недопущення ворога до визначених рубежів та контратаки на захоплені позиції суміжних підрозділів; за даними підрозділу, противника не допустили в зоні відповідальності та вибили з позицій суміжних частин.
Висадка на лівий берег Дніпра. Влітку 2023 року підрозділ брав участь у десантній операції на лівому березі Дніпра на Херсонщині, яку контролював противник. Бійці форсували річку на човнах і закріпилися на березі, створивши плацдарм у районі сіл Підстепне та Козачі Лагері для подальшого закріплення Сил оборони.
2024
Оборона Часового Яру. Навесні–влітку 2024 року підрозділ брав участь в обороні міста Часів Яр, яке було стратегічною ціллю противника. Завданнями були недопущення ворога в межі міської забудови та ураження піхоти й техніки на підходах до міста. Бойові дії супроводжувалися масованим застосуванням FPV-дронів, авіаударами, танковими обстрілами та застосуванням важких вогнеметних систем ТОС «Солнцепьок». У липні 2024 року командир тактичної групи Богдан Ходаковський підтвердив, що противник зайшов у мікрорайон «Канал», проте сили оборони не дали йому форсувати канал Сіверський Донець — Донбас.
Контрнаступ на Харківщині. Від літа 2024 року підрозділ здійснював наступальні дії в лісовій смузі на околицях села Липці Харківщини. Штурмові групи просувалися під прикриттям засобів вогневої підтримки; за результатами було зачищено близько 400 гектарів лісосмуги та закріплено нові позиції. У серпні 2024 року розвідники підрозділу знищили групу російських мотострільців у ближньому бою.
Запорізький напрямок. З листопада 2024 року підрозділ діяв на запорізькому напрямку, де першою опорною точкою стало село Кам'янське. Сили оборони разом із підрозділом штурмували позиції противника, який зосереджував піхоту й техніку для масштабного наступу; за даними підрозділу, уперше з 2022 року лінія фронту на цьому напрямку змінилася на користь України, а противник відмовився від масштабного наступу.
Рівнопіль. Наприкінці листопада 2024 року підрозділ забезпечував вогневе прикриття піхотних груп суміжних частин поблизу села Рівнопіль Донецької області, на стику трьох областей. Розрахунки гранатометників провели вогневе прикриття піхоти Сил оборони та завдали втрат противнику.
2025
Малі Щербаки. Навесні 2025 року підрозділ виконував завдання із зачистки околиць села Малі Щербаки та порушення логістики противника. У квітні 2025 року оператори ударних дронів відбили спробу масованого механізованого штурму, знищивши на підходах близько 40 одиниць бронетехніки, 3 танки та близько десяти баґі. Силами трьох штурмових груп завдання було виконане, а в жовтні 2025 року село було повністю звільнене.
Зелене Поле. На початку літа 2025 року підрозділ проводив стабілізаційні дії в селі Зелене Поле Донецької області, де противник накопичував сили для просування в бік Запорізької області. Результатом операції стало відновлення позицій Сил оборони України.
Степногірськ і район «Ромб» Від липня 2025 року підрозділ брав участь в обороні Степногірська та його району «Ромб». Бійці здійснювали рейдові атаки в тил противника в районі Кам'янського та на околицях Степногірська; окремі групи діяли в тилу ворога понад 30 діб. У листопаді 2025 року добровольці провели розвідку боєм і відбили російський десант. Оборона району тривала кілька місяців і не дала противникові накопичити сили для наступу на Запоріжжя.
2026
Степногірськ. Станом на початок 2026 року оборонна операція на запорізькому напрямку тривала. ГУР оприлюднило кадри операції тактичної групи в Степногірську, а FPV-дрони підрозділу уражали логістику противника на глибину до 40 км. У межах контрнаступу на південному напрямку Сили оборони України звільнили близько 300 км² територій
28 липня 2026 року бійці легіону взяли в полон російського десантника у Степногірську Запорізької області.
Зачистка позицій під Степногірськом. У серпні 2026 року, зазнавши невдач у штурмових діях на Степногірському напрямку, російські війська перейшли до тактики інфільтрації: ворожі групи непомітно просочувалися між позиціями Сил оборони України, намагаючись вести спостереження за українськими бійцями або влаштовувати засідки. Дві роти спеціального призначення тактичної групи «Реванш» Міжнародного легіону ГУР МО України за участю французьких добровольців провели зведену операцію з розвідувального пошуку та зачистки позицій від десантників 247-го десантно-штурмового полку ЗС РФ. Противника було виявлено, позиції зачищено, а групу російських військовослужбовців ліквідовано, що не дало російським групам і далі просочуватися в районі Степногірська.
Відомі персони Михайлюта Олег Ігорович («Фагот») — український співак, вокаліст хіп-хоп-гурту ТНМК.
Втрати
2022 — Кириченко Дмитро Володимирович («Кіріч»). 9 листопада 1996, селище Чоповичі. Командир 1-го взводу, 1-шої роти. Загинув під час звільнення від окупантів села Лук'янівка на Київщині. — Гаврилів Петро («Поло»). 9 липня 2000. Загинув під час виконання бойового чергування.
2023 — Шеремет Руслан Русланович. 29 жовтня 1995, селище Чоповичі. — Власенко Анатолій («Ток»). 14 червня 2004, м. Добропілля Донецької області. Загинув біля села Підстепне від мінометного обстрілу. — Іллюк Роман («Хімік»). 10 липня 2001, с. Малий Олексин. Загинув біля села Підстепне від мінометного обстрілу. — Смірнов Олег («Кекс»). 23 березня 2004, м. Вінниця. Загинув біля села Підстепне від мінометного обстрілу. — Сенюк Богдан Олегович («Баґдад»). 15 березня 2001, м. Івано-Франківськ. Загинув на лівому березі Дніпра. — Воронов Олексій Васильович («Фітнес»). 8 березня 2003, м. Балаклія. Загинув на лівому березі Дніпра. — Онищенко Владислав («Поет»). 11 жовтня 2001, м. Кропивницький. Загинув на лівому березі Дніпра. — Сіваш Антон («Чівас»). 27 вересня 1998, м. Вінниця. Загинув на лівому березі Дніпра. — Єсипенко Євгеній («Джексон»). 28 грудня 1998, с. Комарівка. Загинув на Херсонщині.
2024 — Осуховський Данило Олександрович («Купер»). 13 серпня 2003, с. Крюківщина. Загинув на Харківщині — Шатило Антон («Сміт»). 21 червня 1983. Загинув під час наступальних дій. — Худяков Руслан («Батурин»). 5 листопада 1976. Загинув під час виконання бойового завдання. — Колбасинський Артем («Денсер»). 25 лютого 2000. Загинув під час виконання бойового завдання 22 грудня 2024 — Матвій Волобуєв («Буєв»). 30 жовтня 2003. Загинув під час відбиття ворожого прориву.
2025 8 січня 2025 — Олександр Явнюк («Мекс»). Загинув під час евакуації поранених. 10 січня 2025 — Валерій Потоскуєв («Атом»). 10 січня 2025 — Владислав Коваленко («Ворон»). 11 січня 2025 — Джулай Олександр («Юнгер»). 13 квітня 2025 — Іван Нерета («Квітан»), боєць підрозділу вогневої підтримки. Загинув від влучання ворожого FPV-дрону. Нагороджений відзнакою «Золотий хрест». 13 квітня 2025 — Дмитро Собчук («Борсук»). Загинув унаслідок ураження ворожим FPV-дроном. — Родіон Пустовий («Джин»). 1 липня 1999, м. Львів. 12 червня 2025 — Віталій Ванкевич («Коуч»). Загинув у селі Зелене Поле Донецької області.
2026 Березень 2026 — Родріго Олівейра де Соуза («Salomão»), Бразилія. Боєць тактичної групи «Реванш» Міжнародного легіону ГУР. Загинув у бою з російськими окупантами в районі Степногірська Запорізької області; похований 13 березня 2026 року на Національному військовому меморіальному кладовищі.
Рекрутинг
Підрозділ активно здійснює набір і підготовку добровольців, зокрема іноземців.
Примітки