Промислові будівлі — будівлі, які призначені для розміщення промислових підприємств і забезпечують необхідні експлуатаційні вимоги та життєдіяльність людей, що зайняті у виробничому процесі, а також необхідні умови для експлуатації технологічного устаткування.

Загальна характеристика Проектують і будують будівлі згідно з Єдиною модульною системою (ЄМС), що являє собою звід правил координації розмірів об’ємно-планувальних і конструктивних елементів будинків і споруд на базі єдиного модуля. Основний модуль позначають буквою М, він дорівнює 100 мм. Відповідно до вимог ЄМС номінальні розміри і взаємне розташування об’ємно-планувальних і конструктивних елементів, будівельних елементів і обладнання приймають кратним основному модулю або його похідним: укрупненому модулю, що складається з декількох основних, або дробовому модулю, що складається з частини основного. Застосування ЄМС сприяє типізації і стандартизації в проектуванні і виробництві будівельних елементів.

План будинку розділяють осьовими лініями на ряд елементів, що визначають положення основних і огороджуючих конструкцій. Ці лінії називають координаційними осями. Відстань між сусідніми координаційними осями в подовжньому напрямку називається відстанню – В0, у поперечному напрямку – прольотом – L0 . Частина будинку з розмірами, що дорівнюють висоті поверху Н0, прольоту L0 і відстані В0, називається об’ємно-планувальним елементом, а його горизонтальна проєкція – планувальним елементом.

Промислові будівлі і споруди бувають одноповерхові, багатоповерхові і змішаної поверховості.

У сучасному промисловому будівництві широке застосування мають одноповерхові багатопрольотні будинки. Одноповерхові будинки характеризуються досить легкою організацією технологічних процесів з використанням для переміщення вантажів найбільш економічного горизонтального транспорту, простою системою контролю і управління виробничим процесом, добрим зв’язком між виробничими приміщеннями різного призначення, рівномірною освітленістю робочих місць ліхтарями, можливістю більш простого дотримання необхідних температурно-вологісних параметрів і повітрообміну в приміщеннях.

Багатоповерхові будинки мають в основному каркасну конструкцію. Вирішальним у визначенні доцільності застосування багатоповерхових виробничих будинків є транспортні схеми руху матеріалів і виробничого процесу, а також умови раціонального розміщення обладнання. Технологічна схема визначає об’ємно-планувальні рішення багатоповерхового будинку. При цьому виробничі процеси необхідно прагнути організувати так, щоб приміщення однорідні за внутрішнім режимом і вимогами, компонувалися по горизонталі (на одному рівні) або по вертикалі (одне під іншим). Таке компонування дозволяє за допомогою систем інженерного забезпечення і необхідного підйомно-транспортного обладнання легше створити необхідні умови праці і виробництва.

Найбільш поширені багатоповерхові будинки з балковими конструкціями перекриттів, сіткою колон 6х6 і 6х9 м і поверхами висотою 4,8 і 6 м. При проектуванні будинків різних галузей промисловості враховується специфіка виробництва. Багатоповерхові будинки збагачувальних фабрик проектують з урахуванням таких особливостей: наявністю важкого великогабаритного провисаючого обладнання; великих навантажень на перекриття; забезпечення розвинутих систем внутрішньоцехових комунікацій і транспорту (трубопровідного, конвеєрного, кранового); наявності великого числа прорізів у перекриттях і стінах для провисаючого обладнання і його монтажу, комунікацій, вентиляційних систем; необхідності інтенсивного гідроприбирання просипів і пилу; забезпечення міні-мального числа обслуговчого персоналу.

Будівлі змішаної поверховості являють собою поєднання зв’язаних одна з одною одноповерхових будівель (прольотів) великої ширини і висоти (25 – 50 м) і приєднаних до них багатоповерхових. У промисловому будівництві геометричні параметри будівель – модульна відстань колон по поперечних координаційних осях (ширина прольоту), модульна відстань по подовжніх координаційних осях (відстань колон) і модульна висота поверху приймаються відповідно до вимог нормативів.

Історія Як самостійний тип будівлі промислова будівля з'явилися в епоху промислової революції - спершу в Англії у другій половині XVIII ст. і далі будувалися повсюдно в Європі та Америці впродовж XIX ст.. Саме в цей час з розвитком мануфактури і промисловості виникла потреба у великих приміщеннях для розміщення машин і обслуговуючого їх персоналу. Спершу промислові будівлі були прямокутними в плані, з цегельними або кам'яними стінами і дерев'яними перекриттями - наприклад, фабрика Стратта і Ніда в Белпере (Дербішир), Велика Британія, 1771]. Переважали суто утилітарні раціоналістичні рішення: протяжний масив необштукатурених стін, пілястри, іноді з поясами фігурної кладки, яка використовувалася для декору.

Сучасні промислові будівлі мають великі прольоти, велику висоту приміщень, облаштовані підвісним і технологічним устаткуванням. Конструкція будівлі має бути надійною, довговічною і найбільш економічною. Промислові будівці враховують ступінь агресивності виробничого середовища, пожежонебезпечність, вибухонебезпечність виробництва.

Сьогодні у архітектурі промислових будівель належна увага приділяється сучасному промисловому дизайну як інтер'єру так і екстер'єру, використання в облицюванні фасадів сучасних і технологічних матеріалів, створенню комфортної робочої середовища всередині будівлі для співробітників з дотриманням санітарних норм, естетичних та інших вимог.

До спеціальних проомислових будівель належать шахтні копри, естакади (наприклад, конвеєрні) тощо.

Джерела

Промислові будівлі Будівництво промислових будівель та будівництво виробничих споруд

Література Архітектурні конструкції виробничих будівель : навч. посіб. [для студентів ВНЗ] / Р. І. Кінаш, Д. Г. Гладишев ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т "Львів. політехніка". – Львів : Вид-во Львів. політехніки, 2015. – 288 с. : іл. – Бібліогр.: с. 254-256 (55 назв). – ISBN 978-617-607-724-4