Генрієтта Григорівна Кармалю́к ( 2 травня 1933, Одеса) — українська радянська художниця ужиткового та монументального мистецтва; член Спілки радянських художників України у 1963—1973 роках.
Біографія Народилася 2 травня 1933 року в місті Одесі (нині Україна). 1956 року закінчила Одеське художнє училище, де навчалася у Михайла Жука, Ірини Сакович.
У 1957—1960 роках завідувала лабораторією кераміки Одеського художнього училища, потім працювала у керамічному цеху Одеського відділення Художнього фонду Української РСР. Мешкала в Одесі в будинку на вулиці Перекопської дивізії, № 12б, квартира № 33. У 1980-х роках до виїхала Ізраїлю.
Творчість Працювала в галузях художньої кераміки та монументально-декоративного мистецтва. Створювала вази, сервізи, декоративні пласти, тарелі, барельєфи, чеканки. Серед робіт: акваріум «Садко» (1956); вази «Дельфіни» (1960), «Катерина» (1961), «Баранець» (1968); набір «Україна» (1964); декоративні пласти «Весна», «Птахи» (обидва — 1970); мозаїки «Дружба» (1962), «Червоні вітрила» (1963), «Морське дно» у ресторані «Море» в Одесі (1963, у співавторстві з Юхимом Штівельманом, Іллею Шенкером та Ю. Кармалюком), «Космос» у ресторані «Ювілейний» в Одесі (1967), для басейну «Море» на теплоході «Аджарія» (1969); оформлення інтер'єра Палацу одруження в Одесі (1965); оформлення інтер'єра молодіжного кафе «Бригантина» у Білгороді-Дністровському (1966) тематичні тарелі, чеканка, пласти в Одеському політехнічному інституті (усі — 1971). Понад 30 її робіт у 1960-х роках випускали серійно на Баранівському фарфоровому заводі.
Брала участь у республіканських виставках з 1957 року.
Література Кармалюк Генрієтта Григорівна // ;