Вальтер Ернст Ріссе (; 13 грудня 1892, Гайтгайн — 21 червня 1965, Гамбург) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.
Біографія 1 квітня 1914 року вступив однорічним добровольцем в 2-гу матроську дивізію. Учасник Першої світової війни. З 1 жовтня по 1 листопада 1915 року навчався в училищі підводників в Кілі. З 1 листопада 1915 року — вахтовий офіцер на підводних човнах SM UC-11, SM U-17, SM UB-20, SM UB-36 та SM UC-58. З 1 жовтня по 3 грудня 1918 року — командир навчального підводного човна SM UB-5. В 1920 року демобілізований і 11 грудня 1920 року вступив в поліцію. 1 жовтня 1935 року перейшов у вермахт. З 1 лютого 1939 року — командир 2-го батальйону 37-го піхотного полку
В серпні 1939 року очолив 474-й піхотний полк 254-ї піхотної дивізії. Учасник Французької кампанії та Німецько-радянської війни, відзначився у боях під Ревелем. З 25 вересня 1942 року — командир 225-ї піхотної дивізії, з якою взяв участь у важких боях на Ленінградському напрямку, в районі Ладоги. Наприкінці війни воював у Курляндії. 9 травня 1945 року здався в полон радянським військам в Прієкуле. 19 липня 1949 року військовим трибуналом засуджений до 25 років таборів. 6 жовтня 1955 року переданий владі ФРН та звільнений.
Звання
Однорічний доброволець (1 квітня 1914) Віцештурман резерву (1 червня 1915) Лейтенант-цур-зее резерву (16 листопада 1915) Капітан далекого плавання (1 липня 1919) Лейтенант Імперської водної оборони (1 вересня 1920) Оберлейтенант-цур-зее резерву запасу (1 грудня 1920) Лейтенант поліції (1 грудня 1920) Оберлейтенант поліції (1 червня 1921) Гауптман поліції (30 листопада 1932) Гауптман земельної поліції (1 січня 1933) Майор земельно поліції (1 червня 1935) Майор (1 жовтня 1935) Оберстлейтенант (1 квітня 1938) Оберст (20 квітня 1941) Генерал-майор (1 листопада 1942) Генерал-лейтенант (4 серпня 1943)
Нагороди
Залізний хрест 2-го і 1-го класу Орден Альберта (Саксонія), лицарський хрест 1-го класу з мечами Ганзейський хрест (Гамбург) Нагрудний знак підводника (1918) Почесний хрест ветерана війни з мечами Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років) Застібка до Залізного хреста 2-го класу (15 травня 1940) 1-го класу (4 червня 1940) Штурмовий піхотний знак в сріблі Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям лицарський хрест (22 вересня 1941) дубове листя (№704; 18 січня 1945) Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Німецький хрест в золоті (30 вересня 1944) Відзначений у Вермахтберіхт «У важких боях третьої курляндської битви північнонімецька 225-та піхотна дивізія під керівництвом генерал-лейтенанта Ріссе та 12-та Померанська танкова дивізія під керівництвом генерал-лейтенанта барона фон Боденгаузена відзначилися видатною стійкістю.» (28 грудня 1944)
Література
Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2 Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002 Fellgiebel W.P. Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9 Patzwall K., Scherzer V. Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940-1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001 THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940-1945, Biblio-Verlag, 1998