Ві́книна — село в Гайворонській громаді Голованівського району Кіровоградської області України. Населення становить 931 осіб.
Історія У червні 1906 року місцеві селяни відмовилися працювати на поміщика, вимагаючи підвищення плати. За участь у цьому виступі шість чоловік було засуджено до тюремного ув'язнення. Восени відбулося ще два селянські заворушення. На початку березня 1918 року в селі встановлено Радянську владу і обрано Раду селянських депутатів. 1924 року у Вікнині організовано сільськогосподарське кооперативне товариство «Добробут».
Станом на 17.12.1926 р. у Вікнинській сільській раді (входила до складу Тернівського району Уманської округи) нараховувалося 661 господарство. Кількість населення — 2 597 осіб. За національним складом: 2 574 українців, 8 євреїв, 7 поляків, 3 росіян та 5 представників інших національностей.
На фронтах Другої світової війни воювали понад 300 жителів села, 162 з них загинули, 85 — відзначені нагородами, серед них орденом Леніна — С. Т. Праштика. У селі встановлено пам'ятник 27 полеглим воїнам-визволителям Вікнини та обеліск на честь загиблих односельців.
05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Вікнинську сільраду Бершадського району Вінницької області до складу Гайворонського району Кіровоградської області.
Населення Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1000 осіб, з яких 439 чоловіків та 561 жінка.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 926 осіб.
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток українська 98,17 % російська 1,72 % болгарська 0,11 %
Уродженці села Народний архітектор України, лауреат Шевченківської премії Штолько Валентин Григорович (1931-2020). Письменник-байкар Годованець Микита Павлович (1893-1974). Зоолог і еколог Сокур Іван Тарасович (1908-1994).
Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Кіровоградська область)
Примітки
Посилання Погода в селі Вікнина