Роза Давидівна Не́йдінг (8 січня 1901, Володимир — 15 березня 1970, Одеса) — українська радянська художниця; член Спілки радянських художників України з 1944 року. Дружина невропатолога Марцела Нейдінга.

Біографія Народилася року в місті Володимирі (нині Волинська область, Україна) у сім'ї будівельного техніка. Єврейка. 1909 року вступила до Володимирської жіночої гімназії; 1917 року закінчила в Полтаві гімназію Ахшарумової; 1918 року склала іспити на атестат зрілості при гімназії Гуревич у Полтаві. Протягом 1918—1921 років навчалася на математичному факультеті в Одеському університеті; у 1925—1930 роках — на декоративному факультеті в Одеському політехнікумі образотворчих мистецтв у Данила Крайнєва, Павла Волокидіна, Теофіла Фраєрмана.

Упродовж 1930—1941 років викладала малювання в одеських школах № 57, № 61, № 52, одночасно у 1930—1936 роках оформляла дитячі святкові колони, дитячі свята, будівлі; у 1936—1938 роках очолювала Раду жінок-лікарів Одеської області; у 1939-41 роках була старостою студії при Спілці радянських художників України. Під час німецько-радянської війни з серпня 1941 року перебувала в евакуації в Узбецькій РСР: у 1942 році працювала в художньому цеху промислового комбінату в Коканді; у 1943—1944 роках — у шовкоткацькій артілі «Кувват» із розпису тканин. 1944 року, після повернення до Одеси, обрана секретарем Оргбюро Спілки радянських художників України і протягом 1944—1964 років працювала художником на Одеському художньо-виробничому комбінаті. Мешкала в Одесі в будинку на вулиці Щепкіна, № 8, квартира № 1. Померла в Одесі 15 березня 1970 року.

Творчість Працювала в галузі станкового живопису у всіх жанрах. Серед робіт:

«Овочі» (1923); «Плоди врожаю» (1925); «Осінь» (1936); "Старенька (1938); «Портрет сина» (1940); «Артистка Сабахон Каримова» (1943); «Ахунбабаєв серед узбеків-колгоспників» (1943—1944; Кокандський музей); «Автопортрет» (1947; 1968); «Береги» (1947); «Генерал-майор Замеренцев» (1947); «Дівчина, яка читає» (1947); «Професор Марцел Ней­дінг» (1948); «Іриси і бузок» (1948); «Академік В. Заболотний» (1949); «Кольська губа» (1952); «Мурманськ будується» (1952); «Натюрморт» (1954); «Стежка» (1955); «Натюрморт із кішкою» (1956); «Актриса М. Інсарова» (1956); «Початок осені» (1960); «Бузок» (1960); «Мед» (1965); «Осінній пейзаж» (1966); «Відерце» (1966). </div> Робила ілюстрації для медичних видань.

Брала участь у республіканських виставках з 1931 року, зокрема у 1931 році взяла участь на Всеукраїнській виставці; у 1939, 1940, 1941 роках — на звітних виставках Одеського обласного правління Спілки радянських художників України; у 1939 році — у виставці до 8 березня; у 1944 році — у виставці групи українських художників, які працюють в Узбекистані та після повернення в Одесу — у виставці, присвяченій Жовтневій революції.

Деякі роботи зберігаються в Одеському художньому музеї.

Примітки

Література Нейдінг Роза Давидівна // ;