Всеволод Васильович Санаєв (; , Тула, Російська імперія — 26 січня 1996, Москва, Росія) — російський радянський актор, кінозірка російського кіно. Знявся у 73 кінострічках. Зокрема, у «Мертвих душах» за твором Гоголя. Субстратна національність — ерзя.
Закінчив Державний інститут театрального мистецтва (1937), актор МХАТ. З 1943 — академічного театра ім. Моссовєта. 1949—1950 — педагог ВДІК. Народний артист СРСР (1969).
З 1938 р. знімався у кіно.
Фільмографія : «Приватне життя Петра Виноградова» — червонофлотець : «Волга-Волга» — бородань-лісоруб / учасник самодіяльності : «Якщо завтра війна» — десантник (у титрах не вказаний) : «Дівчина з характером» — Сурков, лейтенант міліції : «Юність командирів» — Гришаєв, полковник : «Кохана дівчина» — Василь Добряков : «Перша кінна» — Кулик, начальник артилерії армії : «Першодрукар Іван Федоров» — Петро Мстиславець, помічник Івана Федорова : «Серця чотирьох» — червоноармієць Єремєєв : «Іван Нікулін — російський матрос» — Альоха, машиніст : «В горах Югославії» — червоноармієць Губанов : «Алмази» — Сергій Нестеров : «Молода гвардія» — комуніст : «Сторінки життя» — диктор радіо : «Падіння Берліна» — командир : «У них є Батьківщина» — майор Всеволод Васильович Сорокін : «У степу» — Тужиков, секретар райкому : «Жуковський» — студент (епізод) : «Незабутній 1919 рік» — Савінков : «Пржевальський» — протоієрей : «Сільський лікар» — Микола Петрович Коротков, секретар райкому : «Тарас Шевченко» — епізод : «Беззаконня» — двірник Єрмолай : «Вихори ворожі» — епізод : «Повернення Василя Бортнікова» — Кантауров, директор СТО : «Вірні друзі» — відвідувач Неходи : «Перший ешелон» — Олексій Єгорович Донцов, директор радгоспу : «Полечко-поле» — директор МТС : «Різні долі» — Володимир Сергійович Жуков, парторг цеху : «Ластівка» — полковник Мельґунов : «Розповіді про Леніна» — Микола Ємельянов, робітник з Розливу : «Сторінки минулого» — Скворцов, агент поліції : «Шляхами війни» — Іван Федорович Уваров, сержант, парторг : «Черговий рейс» — епізод : «Балада про солдата» — епізод : «У степовій тиші» — Федір Вєтров : «Неоплачений борг» — Олексій Окунчиков : «Пісня про Кольцова» — батько Кольцова : «Також люди» — солдат похилого віку : «П'ять днів, п'ять ночей» — старшина Козлов : «Тричі воскреслий» — Іван Олександрович Стародуб, начальник будівництва ГЕС : «В дорозі» — старий, дядько Олі : «Дорослі діти» — Василь Васильович, друг сім'ї : «Зустріч на переправі» — голова колгоспу : «Оптимістична трагедія» — Сиплий : «Це сталося в міліції» — майор Микола Васильович Сазонов : «Велика руда» — бригадир Мацуєв : «Зелений вогник» — пенсіонер : «Ваш син і брат» — батько, Єрмолай Воєводін : «Перекличка» — Варенцов : «За нами Москва» — Панфілов : «З нудьги» — Гомозов : «Головний свідок» — Дюдя : «Дивні люди» — Матвій Іванович Рязанцев, голова колгоспу : «Повернення «Святого Луки»» — Іван Сергійович Зорін, полковник міліції : «Кремлівські куранти» — робочий : «Вкрадений поїзд» — генерал Іван Васильович : «Ні дня без пригод» — дід Данилюк : «Визволення» — підполковник Лукін : «Еоломея» — пілот Кун : «Пічки-лавочки» — Степанов Сергій Федорович : «Тут наш дім» — Олександр Євгенович Плужин, директор заводу : «Чорний принц» — Іван Сергійович Зорін, полковник міліції : «Там, за горизонтом» — Вікентій Кирилович : «...та інші офіційні особи» — Астахов : «Близька далина» — Андрій Захарович Погодін : «Версія полковника Зоріна» — Іван Сергійович Зорін, полковник міліції : «Любов моя, печаль моя» — батько Фархада : «Непроханий друг» — Володимир Абдулайович Шлепянов : «Тегеран-43» — господар готелю : «Від зими до зими» — Павло Михайлович, міністр : «З вечора до полудня» — Андрій Костянтинович Жарков, письменник : «Надія і опора» — Кирило Львович Ротов : «Приватне життя» — епізод : «Білі Роси» — Федор (Федос) Филимонович Ходас : «Таємниця «Чорних дроздів»» — Джордж Фортеск'ю : «Мертві душі» — голова палати : «В бездоріжжя» — Строгов : «Апеляція» — Іван Степанович Миронов : «Забута мелодія для флейти» — Ярослав Степанович, начальник Філімонова : «Ширлі-мирлі» — меломан
та інші.
Грав в українських стрічках: «Шляхи і долі» (1955) «Час — московський» (1976, Назар Лукич Григоренко).
Озвучування : «До осені далеко» — Крускопс
Джерела Актеры советского кино. — Вьш. 5-й. М., 1969; Кино: Энциклопедический словарь. — М., 1987. — С. 380; Всемирный биографический Энциклопедический словарь. — М., 1998. — С. 672.
Примітки