Свята Берта або Свята Альдеберг (бл. 565Janet L. Nelson, ‘Bertha (b. c.565, d. in or after 601)’, Oxford Dictionary of National Biography, Oxford University Press, 2004; online edn, May 2006 accessed 19 May 2015 — пом. у або після 601) — королева Кенту, чий вплив призвів до християнізації англосаксонської Англії . Канонізована як свята за значну роль у християнізації, що найбільше вплинуло в той період на подальшу англійську історію.
Життєпис Берта була франкською принцесою, донькою Харіберта I та його дружини Інгоберги, онукою правлячого короля Хлотара I та правнучкою Хлодвіга I та святої Клотільди .Gregory of Tours (539—594), History of the Franks, Book 4 at fordham.edu Її батько помер у 567 році, а мати — у 589 році. Берта виросла поблизу Тура . Її шлюб з язичником Етельбертом із Кенту в 580 році нашої ери був укладений за умови, що їй буде дозволено сповідувати свою релігію.Wace, Henry and Piercy, William C., «Bertha, wife of Ethelbert, king of Kent», Dictionary of Christian Biography and Literature to the End of the sixth Century, Hendrickson Publishers, Inc. Вона взяла з собою до Англії свого капелана Людгарда .Bede, Ecclesiastical History Колишню римську церкву було відновлено для Берти неподалік від міста Кентербері та висвячено під іменем святого Мартина Турського . Це була приватна каплиця королеви Берти до прибуття Августина з Риму. Нинішня церква Святого Мартіна розташована на тому ж самому місці, включаючи римські стіни оригінальної церкви у вівтарі . ЮНЕСКО визнає її найстарішою церквою в англомовному світі, де християнське богослужіння постійно відбувається з 580 року нашої ери. Собор Святого Мартіна (з Кентерберійським собором і абатством святого Августина) входить до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО .
Папа Григорій Великий направив місію на чолі з Августином Кентерберійським, щоб відновити християнство в Англії в 596 році. Прихильність місії після прибуття в 597 році нашої ери багато в чому була завдячена впливу Берти.Thurston, Herbert. «Bertha.» The Catholic Encyclopedia. Vol. 2. New York: Robert Appleton Company, 1907. 7 May 2013 Без її підтримки та доброї волі короля Етельберта монастирські поселення та собор, ймовірно, були б побудовані в іншому місці.«Queen Bertha», Canterbury Historical and Archaeological Society У 601 році Папа Римський Григорій звернувся до Берти з листом, у якому високо оцінив її віру та знання письма.
Англосаксонські записи свідчать, що свята Берта мала двох дітей: Едбальда з Кента та Етельбурга з Кента . Її ім'я згадується в генеалогіях різних середньовічних оповідань "Кентійської королівської легенди ".
Дата її смерті (можливо, 606 рік) є спірною.
Спадщина Місто Кентербері вшановує королеву Берту різними способами.
Стежка Берти, на якій розташовано 14 бронзових табличок на тротуарах, пролягає від Масляного ринку до церкви Святого Мартіна через парк Леді Вуттон. У 2006 році бронзові статуї Берти та Етельберта були встановлені на Леді Вуттонс-Грін у рамках проєкту Кентерберійського товариства пам'яті «Етельберт і Берта».«6th Century royal statues on show», BBC News, 26 May 2006 У церкві Святого Мартіна встановлена дерев'яна статуя Берти.
Примітки
Посилання Bertha 1 на Prosopography of Anglo-Saxon England