Піща́ний Брід — село в Україні, адміністративний центр Піщанобрідської громади Новоукраїнського району Кіровоградської області. Орган місцевого самоврядування — Піщанобрідська сільська рада.

Населення становить 2105 .

Історія 1754-59 й 1761-64 входило до складу Новослобідського козацького полку.

Станом на 1886 рік у селі Лисогірської волості Єлисаветградського повіту Херсонської губернії мешкало , налічувалось 662 дворових господарства, існувала школа, земська станція та 4 лавки.

За даними 1894 року у селі, центрі Піщано-Брідської волості, мешкало 9324 (4337 чоловічої статі та 4987 — жіночої), налічувалось 2315 дворове господарство, існували православна церква, синагога, земська однокласна школа на 162 учні (533 хлопчики й 126 дівчаток), 29 лавок, шинок, винний погріб, млин, крамниця.

.

В роки визвольних змагань 1917—1921 р.р. піщанобрідці не раз виступали проти злочинної більшовицької влади. В липні 1919 року більшовики на чолі з кривавим В. Затонським вбили без суду та слідства невинних мешканців села, серед яких сільський староста Губар, вчителі — подружжя Маруценків Данило Савович і Ганна Юхимівна, Сергій Хижий, брат Данила Юхим Савович, Олександр Антонович Островський, а також батько Г. А. Кузьменко Андрій Іванович Кузьменко, хлопець-школяр Кавицький з сусіднього села Федорівки та ін.

Злочинна влада вивезла весь хліб з села в 1922—1923 р.р., що спричинило голод. Господарі-трудівники потерпали від колективізації і розкуркулення в 1929—1931 р.р. Багато селян померло від штучно створеного тією ж владою більшовиків Голодомору 1932—1933 р.р.

Районний центр з 1935 по 1956 р.р.

під час другої світової війни нацисьткі окупанти вбили 2315 євреїв.

Радянські війська вибили нацистських окупантів 18 березня 1944 року. Новий голод чекав безправних селян в 1947 р.

З 1991 р. в складі незалежної України.

Населення Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 3466 осіб, з яких 1642 чоловіки та 1824 жінки.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2968 осіб.

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток українська 95,45 % російська 2,19 % молдовська 1,28 % вірменська 0,54 % білоруська 0,44 % грецька 0,03 %

Особистості Іван Безпечний (1909—1994) — педагог, філолог-україніст. Громко Тетяна — доктор філологічних наук. Козакул Юрій Борисович (1975—2022) — сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році. Галина Кузьменко — публіцистка, дружина Н. Махна. Василь Мацієвич — льотчик, Герой Радянського Союзу. М. Г. Сазіна — кандидат суспільних наук. Петро Чорний — вчитель-дисидент. П. П. Чолпан — кандидат фізико-математичних наук. Іван Чорногузько (псевдонім Чорний Ворон)  — військовий діяч часів УНР, георгіївський кавалер, вільний козак, повстанський отаман. Данило Русинович (псевдонім Чорний)  — брав участь у звільнені села Любомирка

Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Кіровоградська область)

Примітки

Література Григорій Гусейнов. «Піщаний Брід і його околиці».

Посилання Погода в селі Піщаний Брід