Віктор Семенович Івано́в (; 11 листопада 1909, Москва — 26 листопада 1968, Москва) — російський радянський художник; член Спілки художників СРСРИванов Виктор Семенович (1909—1968) / Трамвай искусств. , член-кореспондент Академії мистецтв СРСР з 1958 року. Лауреат Сталінських премій (1946; 1949), заслужений діяч мистецтв РРФСР з 1955 року. Чоловік художниці Ольги Бурової.

Біографія Народився року в місті Москві (нині Росія). У 1926 році навчався в московській Ізопрофшколі; упродовж 1926—1929 років — у Московському державному технікумі образотворчих мистецтв пам'яті повстання 1905 року у Євгена Якуба, одночасно у 1928—1929 роках займався у студії Ксаверія Чемка у Дмитра Кардовського. Протягом 1929—1933 років продовжив здобувати мистецьку освіту в Ленінграді в Інституті живопису, скульптури та архітектури, де його викладачами стали Михайло Бобишов, Андрій Гончаров, Володимир Фаворський, Евген Єней, Борис Дубровський-Ешке, Микола Радлов.

У 1933—1941 роках працював художником кіностудіях «Міжрабпромфільм» і «Мосфільм», художником-плакатистом «Ізогізу»; у 1941—1944 роках — художником Вікон ТАРС.

Мешкав у Москві. Помер у Москві 26 листопада 1968 року. Похований у Москві на Ваганьковському кладовищі (ділянка № 34)Артамонов М. Д. Ваганьково. М.: Московский рабочий, 1991. С. 147..

Творчість Працював у галузях оформлення кіно, плаката, книжкової графіки, станкової графіки та станкового живопису.

Оформив стрічки «Перемога» (1938); «Честь» (1938); «Ленін в 1918 році» (1939, спільно з Борисом Дубровським-Ешке); «Хлопець з тайги» (1941); «Дорогою безсмертя» (1957). </div> Виконав плакати

1930-ті роки «Виростимо здоровий молодняк» (1935); «Опануємо велику теорію Маркса, Енгельса, Леніна, Сталіна!» (1935); «Завоюємо світові спортивні рекорди!» (1937); «Зігріті сталінським сонцем, йдемо ми, відваги сповнені. Дорогу веселим вихованцям великої радянської країни!» (1938); «Раби розгинають спину» (1938—1939); «Подати руку допомоги братнім народам Західної України і Західної Білорусії — наш священний обов'язок» (1939); «З вуст в уста передається гасло національної війни: „Впаде в бою батько, син встане на його місце, брат змінить загиблого брата, дружина змінить вбитого чоловіка“» (1939); «Соціалістичній промисловості і транспорту — трудові резерви!» (1940); роки війни «За Батьківщину, за честь, за волю!» (1941); «Вивчити військову справу Батьківщина-Мати веліла!» (1941); «Помножимо нашу славу» (1942); «Бий, коли, ганяй, бери в полон!» (1942); «Вперед! На Захід!» (1942); «Кожен рубіж — вирішальний!» (1942); «Смерть дітовбивцям!» (1942; у співавторстві з Ольгою Буровою); «Хай живе єдиний фронт волелюбних народів проти фашистських загарбників!» (1942); «Товариші червоноармійці та червонофлотці, командири та політпрацівники, партизани та партизанки! На вас дивиться весь світ, як на силу, здатну знищити грабіжницькі полчища німецьких загарбників» (1942); «П'ємо воду рідного Дніпра, будемо пити з Прута, Німану і Бугу!» (1943); «Вся надія на тебе, червоний воїн!» (1943); «На Захід!» (1943); «Ти повернув нам життя» (1943); «Помсти за горе народу!» (1943); «Кожну кулю — у німця!» (1943); «Боєць Червоної Армії! Помсти нелюдям за муки товариша!» (1943); «Близький час розплати з німцями за всі їхні злочини! Смерть фашистам — дітовбивцям!» (1944); «Передовим колгоспам — фронтове спасибі!» (1944); «Колгоспники! Відновлення доріг та мостів — наш обов'язок перед батьківщиною!» (1944); «Поставимо над Берліном прапор перемоги!» (1945); «Так воно і буде!» (1945); «Ворог підступний — будь начеку!» (1945); «Дні та ночі чекаємо на тебе, боєць!» (1945); «Вперед — до повної перемоги» (1945); «Героїчній армії-переможниці — слава!» (1945); «Звільнені радянські люди! Ви позбавлені гніту фашистської неволі — повертайтеся швидше на Батьківщину!» (1945); «Сталіну — спасибі!» (1945); «Ми перемогли!» (1945); у Вікнах ТАРС «Щоб швидше затремтіли вороги, щоб росли свинцеві удари» № 522; «Усі сили на розгром ворога» № 529, № 558; «Помножимо нашу славу» № 582, № 622; «Моряки не підведуть» № 630; «Салют героям» № 699; «Відновлювальний фронт» № 720; «Смерть німецьким окупантам!» № 729; «Зв'язківка» № 751, № 798; повоєнні роки «Вони повернули своє щастя!» (1946); «10 лютого 1946 року. Вибирайте у Верховну Раду СРСР кращих синів та дочок нашого народу» (1946); «Слава російському народу — народу-богатирю, народу-творцю!» (1946); «До мирної творчої праці» (1947); «Я голосую за кандидатів блоку комуністів та безпартійних!» (1947); «Хай живе Москва!» (1947); «5-річку у 4 роки виконаємо!» (1948); «Від моделі та планера — до літака! Будемо льотчиками та конструкторами!» (1948); «Матері усього світу, боріться за мир!» (1949); «Буржуазія ворожа культурі. М. Горький» (1949); «Прийдемо до достатку!» (1949); «За планом Сталіна — перетворимо природу!» (1949); «Дамо свої кошти в борг державі» (1950); «Слався, Радянська Латвія наша, Яскраво в сузір'ї республік сяй!» (1950, спільно з Василем Тищенком)Тищенко Василий Иванович / Трамвай искусств. ; «Будьте пильні! Ф. Дзержинський» (1951); «Оберемо гідних народних суддів та народних засідателів!» (1951); «Я ліру присвятив народу своєму…» (1952); «Великий Сталін — світоч комунізму!» (1952); «Пильність — наша зброя!» (1953); "Мир! Дружба! (1953); «Вічно сяй над республікою нашою, праця, мир, травень» (1953); «Закон соціалізму та закон капіталізму» (1954); «У братській дружбі — наша сила! 300 років возз'єднання України з Росією» (1954); «Зміцнюємо дружбу в ім'я миру та щастя!» (1954); «Слава буревісникам пролетарської революції» (1955); «Ваші найкращі показники — задоволені покупці!» (1955); «Світ і щастя дітям усієї землі!» (1955); «Хай живе КПРС!» (1955); «Шосту п'ятирічку — виконаємо достроково!» (1956); «Наш шлях — шлях комунізму!» (1956); «Упертість і працю до успіху ведуть!» (1956); «Молодь, на будови!» (1956); «Вперед до перемоги комунізму! 1917—1957» (1957); «До нових успіхів на славу Батьківщини!» (1957); «Радянському народу — першому будівельнику соціалізму — слава!» (1957); «Народ і партія — єдині!» (1957); «Хай живе наша держава — вітчизна великих ідей» (1958); «Хай живе світ! Геть війну!» (1958); «Наполегливо вивчайте марксистсько-ленінську теорію!» (1958); «Працюй по-комуністичному!» (1958); «Толстой — це цілий світ…» (1960); «Бережи робочу хвилину!» (1960); «Молодь, у похід за знаннями!» (1960); «У вогні Жовтня загартований їх союз» (1960); «Доблесною працею наблизимо комунізм!» (1961); «Ми переможемо! Народи світу з тобою, Кубо!» (1962); «Ми переконані: — переможе розум!» (1962); «Люди світу! Настав час діяти!» (1962); «Прапор батьків донесемо до мети» (1963); «Подвиги сміливих чекають» (1964); «Радянським трудівницям — слава!» (1964); «8 Березня. Жінкам слава!» (1965); «Працею помножимо славу міста-героя!» (1965); «Комуніст, будь попереду в боротьбі за виконання п'ятирічки!» (1965); серія «Хай живе 50 років Радянської влади!» (1966—1967). «Дорожи званням робітника, товаришу!» (1967). </div>

Пошта СРСР випустила поштові марки з плакатами художника: «Наш прапор — прапор перемоги!» (1965), «На захід!» (1968).

За низку плакатів був нагороджений медалями Академії мистецтв СРСР : «Ленін з нами» (1961), «Не треба війни!» (1962), «Нашим батькам — героям Жовтня — слава»! (1963) — срібна медаль (1964); «Ленін-вождь» (1965), «Ленін-мислитель» (1965), «Щоб керувати, треба мати армію загартованих революціонерів-комуністів, вона є, вона називається партією» (1965), «Ленін — жив, Ленін — живий, Ленін — буде жити!» (1966) — золота медаль (1967) і спеціальна премія (посмертно) на Всесоюзному конкурсі політичного плаката до 100-річчя від дня народження Володимира Леніна, який відбувся у в 1969 році. Ілюстрував і оформив низку книг для Воєнвидаву «Дні і ночі» Костянтина Симонова (1944); «Колишні дні» Хаджи-Мурата Мугуєва (1954). Графіка «Портрет художника Олександра Дружкова» (картон, 1957); серія «Прокляття фашизму» (вугілля, гуаш, акварель, 1961); «Володимир Маяковський у „Вікнах РОСТА“» (гуаш, 1967). Живопис

«Актриса Олена Максимова» (1935, Музей-садиба «Абрамцево»), «Портрет О. Б.» (1937); «Штурм Зимового палацу» (1938, Центральний музей Збройних сил Російської Федерації); «Пейзаж із лошам» (1939); «На визволеній землі» (1945, Воронезький художній музей); «Патріотка» («Зоя», 1946—1947; Саратовський художній музей); «Земляки» (1949, Латвійський національний художній музей); «Підмосков'я» (серія, 1955); «Загорськ» (1959); «За кордоном» (серії — 1956, 1958, 1961, 1962); «Ленін на суботнику» (1965); «Портрет художника Віри Аралової-Петерсон» (1966). </div> Написав книгу «Як створюється плакат» (Москва, 1963) і низку статей про радянський політичний плакат і мистецтво кіно, які були опублікованія в журналах «Совестский Союз», «Искусство», газетах «Советское искусство», «Советская культура», «Кино» та інних.

Брав участь у багатьох великих виставках:

«ХХ років РСЧА і Військово-Морського Флоту» (1938); Виставка малюнка, ілюстрацій, плаката (1940); Виставка «Плакати про Червону Армію» у Пермі (1942); Всесоюзні художні виставки (1945—1950, 1952, 1954, 1955, 1957, 1958, 1961, 1965); «30 років Радянських Збройних Сил» (1948); Виставка радянського плаката у Москві та Ленінграді (1948); «Радянські художники в боротьбі за мир» (1952); Всесоюзні виставки плаката в Києві та Москві (1959, 1963) «Радянська Росія» (1960); Виставки творів московських художників (1961, 1963, 1964). </div> Учасник багатьох зарубіжних виставок, зокрема в Лондоні (1934), Відні (1948), Гельсінкі (1950), Міжнародній політичного плаката в Будапешті (1975). Удостоєний десяти Почесних дипломів на Міжнародних виставках плаката в Італії (1948).

Крім згаданих музеїв, живописні роботи і плакати художника знаходяться в Державній Третьяковській галереї, Державному Російському музеї, Російській державній бібліотеці, , , Науковій бібліотеці Російської академії мистецтв, , Білоруському державному музеї Великої Вітчизняної війни, Одеському художньому музеї, у багатьох приватних зібраннях Росії, Великої Британії, Німеччини, Франції.

Примітки

Література