Чемпіона́т СРСР з футбо́лу () — щорічна першість серед футбольних команд Радянського Союзу. Перший регулярний чемпіонат провели у 1936 році (до того першість розігрували нерегулярно), останній — у 1991 році. Всього було розіграно 54 першості. Найбільше чемпіонських титулів здобуло «Динамо» (Київ) — 13.

У найвищому дивізіоні радянського футболу в різні роки грали команди з усіх союзних республік, окрім Киргизької і Туркменської РСР.

Календар і структура

Календар Тоді як у більшості європейських чемпіонатів сезон проводять за системою «осінь-весна», радянська першість відмовилась від цієї ідеї. Кліматичні особливості північних районів Росії не дозволяли проведення футбольних поєдинків найвищого рівня у листопаді-грудні та березні, як практикують у Англії, Італії чи Іспанії.

Зазвичай чемпіонат СРСР починався у квітні та закінчувався у листопаді, тобто відбувався у межах одного календарного року. Чемпіонат проводили щороку, крім 1936 і 1976 років, коли було проведено по дві короткі першості — весняну та осінню. Також першість не проводили у роки німецької окупації Радянського Союзу (1941—1944) — у 1941 році чемпіонат почали, але не закінчили, а перша повоєнна першість відбулася у 1945 році.

Структура Форма турніру змінювалася щокілька років, а кількість команд у найвищому дивізіоні коливався від 7 (у першому чемпіонаті, весна 1936) до 26-ти (1938). Чемпіонат розігрували переважно у 2 кола — кожна команда зустрічалася з іншою двічі: вдома і на виїзді. У 1938 році через велику кількість команд змагання провели у одне коло, а в 60-х роках провели експерименти з розділенням колективів на 2 підгрупи, найкращі команди яких потім виборювали звання чемпіона у фінальному турнірі.

1970 рік став часом остаточного формування структури вищої ліги (таку назву отримав клас «А»): у ній було 16 (або 18) команд — вони розігрували між собою круговий турнір у 2 кола (кожен з кожним зіграв домашній і виїзний матч). Дві найгірші команди опускалися у першу лігу. Натомість найкращі клуби першої ліги наступного сезону посідали місце тих команд, які вибули.

Історія

Нерегулярні першості 1922—1935 років У перші роки після створення Радянського Союзу першість розігрували між собою збірні міст або союзних республік. До 1935 року проведено 7 таких турнірів. Календар і форма проведення змагань змінювалася кожного турніру.

В I чемпіонаті країни брали участь збірні команди 3 міст і 1 округу. Через відсутність футболістів Петрограду турнір виграла команда Москви. Наступні 3 чемпіонати провели у рамках найбільших спортивних змагань тих років: Всесоюзних свят фізкультури 1923 і 1924 та Всесоюзної спартакіади 1928. У 1923 році першими стали москвичі, в 1924 — Україна, котру представляли харків'яни. У змаганнях Всесоюзної спартакіади разом з радянськими командами брали участь 4 колективи закордонних робочих спортивних організацій (усього 21 команда). Це викликало підвищений інтерес до турніру з боку уболівальників. Окремі ігри відвідувало понад 40 000 глядачів — рекордна на ті часи цифра. Перемогла команда Москви.

У першості 1931 року переможцями стала збірна РРФСР, а у 1932 — збірна Москви. Останній чемпіонат для збірних команд міст відбувся у 1935 році. У ньому взяли участь команди 6 міст (Москва, Ленінград, Харків, Київ, Баку і Тифліс). Перемогу здобула команда Москви.

Крім всерадянських першостей популярними у 1920-х, 30-х рр. були чемпіонати окремих союзних республік та традиційні матчі між збірними міст. Тоді ж виникли і найстаріші футбольні клуби СРСР: московські «Динамо», ДПМВ (згодом ЦСКА), КОР (пізніший «Локомотив») (1923), «Пролетарська кузня» (згодом «Торпедо») (1924) і «Спартак» (1935); ленінградське і тбіліське «Динамо» (1925); київське «Динамо» (1927) і донецький «Стахановець» (потім «Шахтар») (1935).

Довоєнні чемпіонати 1936—1940 Чемпіонати з 1936 року вирішили проводити щорічно між командами спортивних клубів і відомств.

Перша гра чемпіонату СРСР відбулась 22 травня 1936 року в Ленінграді між «Динамо» (Ленінград) і «Локомотивом» (Москва). Рахунок відкрив на 5 хв. нападник гостей Віктор Лавров, але у підсумку «Локомотив» програв 3:1.

У довоєнний період лідерами радянського футболу були московські «Динамо» і «Спартак». На двох команди й виграли всі чемпіонати до початку радянсько-німецької війни. Динамівці тріумфували у чемпіонатах 1936 (весна), 1937 та 1940, а спартаківці — 1936 (осінь), 1938 і 1939. «Спартак» одним з перших на теренах Союзу випробував тактичну систему «дубль-ве». Таке новаторське рішення дозволило «червоно-білим» два роки поспіль робити «дубль» — у 1938 і 1939 роках команда вигравала і чемпіонат і Кубок СРСР. Це досягнення так ніколи й не було повторено чи побито.

Повоєнні роки (1945—1951) Перші роки по війні набрав силу армійський клуб ЦСКА (Москва) — той сильний колектив кінця 1940-х рр. прославився під прізвиськом «команда лейтенантів». ЦСКА перемагало у чемпіонаті СРСР три роки поспіль (1946—1948). Повторити це досягнення за всю історію радянських чемпіонатів зуміла лише одна команда — київське «Динамо» у 60-х роках. У лінії нападу армійців виділялись результативні нападники Григорій Федотов і Всеволод Бобров.

1952—1960 Радянська асоціація футболу нарешті вступила у ФІФА і збірна СРСР дебютувала на Олімпійських іграх (1952) та чемпіонатах світу (1958). Флагманами футболу стали московські «Спартак» і «Динамо». Обидві команди мали у своїх рядах майстрів найвищого класу, спартаківці: Ігоря Нетто і Микиту Симоняна, а динамівці — Лева Яшина — одного з найкращих воротарів у історії футболу.

1961—1970 — кінець московської гегемонії У 1961 році чемпіоном вперше стає немосковський колектив — «Динамо» (Київ). У 1966-68 роках динамівці тричі поспіль вигравали першість СРСР, у чому велика заслуга наставника киян — Віктора Маслова, який впровадив у команді новітню тактичну систему 4-4-2. Київський колектив мав у своїх рядах таких виконавців, як Андрій Біба, Анатолій Бишовець, Василь Турянчик, Йожеф Сабо та Євген Рудаков.

1970-ті Протягом 1970-х років «Динамо» (Київ) тільки у двох чемпіонатах залишався без медалей. Почав кар'єру бомбардир Олег Блохін — майбутній найкращий голеадор чемпіонатів СРСР (211 голів) і гравець, який проведе рекордну кількість ігор у «вишці» — 432. Наставником киян призначено Валерія Лобановського.

Після 1977 року, коли майже половина ігор (44,6 %) завершилось унічию, Федерація футболу СРСР пішла на радикальний крок — ввела т. зв. «ліміт нічиїх». Тобто команди не мали права звести унічию більше ігор, ніж було передбачено обмеженням (спочатку 8 ігор, потім — 10). Врешті-решт цей штучний ліміт відмінили у 1988 році.

1980-ті і 1990-ті Найпринциповішим протистоянням першості стали ігри «Спартак» (Москва)—«Динамо» (Київ). Ці два клуби мали найбільше представників у збірній СРСР, яку тренував Валерій Лобановський. До еліти радянського футболу увійшло українське «Дніпро» (Дніпропетровськ) — чемпіон країни у 1983 і 1988 роках.

Першим радянським легіонером у закордонних чемпіонатах став восени 1980 року Анатолій Зінченко.Анатолий Алексеевич Зинченко — первый советский легионер (peoples.ru) Масовий від'їзд футболістів за кордони СРСР почався у 1988—1989 роках — після початку «перебудови», яка зачепила і спорт.

У 1991 році у зв'язку з розпадом СРСР завершився останній, 54-й чемпіонат Радянського Союзу з футболу. Його виграв ЦСКА (Москва).

Велика турнірна таблиця Показано статистику команд, які грали у вищій лізі чемпіонату СРСР. Всі 54 турніри провели лише два клуби: «Динамо» (Москва) і «Динамо» (Київ). За перемогу нараховано 2 очки, за нічию — одне.

Медалі№КомандаТІВНПМ'ячівОчок%12129 1. «Спартак» (Москва) 53 1453 722 385 346 2483 — 1467182962,911115 2. «Динамо» (Москва) 54 1487 707 405 375 2438 — 1461181961,213113 3. «Динамо» (Київ) 54 1483 681 456 346 2306 — 1566181861,32513 4. «Динамо» (Тбілісі) 51 1424 621 406 397 2176 — 1677164857,9336 5. «Торпедо» (Москва) 51 1455 601 433 421 2059 — 1656163556,2746 6. ЦСКА (Москва) 48 1328 586 364 378 2034 — 1454153657,811 7. «Зеніт» (Ленінград) 49 1402 464 411 527 1725 — 1914133947,822 8. «Шахтар» (Донецьк) 44 1288 434 379 475 1522 — 1641124748,413 9. «Динамо» (Мінськ) 39 1145 372 340 433 1257 — 1421108447,312 10. «Арарат» (Єреван) 33 1026 352 280 394 1150 — 130698448,01 11. «Локомотив» (Москва) 39 1001 303 289 409 1218 — 143189544,71 12. «Нефтчі» (Баку) 27 884 253 270 361 907 — 114177643,91 13. «Чорноморець» 24 738 244 217 277 777 — 88470547,8 14. «Кайрат» (Алма-Ата) 24 780 226 234 320 742 — 98368644,0 15. «Пахтакор» (Ташкент) 22 722 212 211 299 805 — 103563544,01 16. СКА (Ростов-на-Дону) 21 680 218 194 268 843 — 91163046,3222 17. «Дніпро» 19 554 227 154 173 729 — 63460854,9 18. «Крила Рад» (Куйбишев) 26 715 185 209 321 675 — 99657940,5 19. «Металіст» (Харків) 14 438 133 124 181 413 — 5303901 20. «Зоря» (Ворошиловград) 14 412 125 135 152 416 — 46938546,7 21. «Динамо» (Ленінград) 17 397 135 102 160 589 — 64937246,9 22. «Торпедо» (Кутаїсі) 13 439 104 129 206 395 — 65533738,41 23. «Жальгіріс» (Вільнюс) 11 330 107 93 130 349 — 46330546,5 24. «Ротор» (Волгоград) 11 293 91 66 136 352 — 48824842,3 25. «Ністру» (Кишинів) 11 312 69 84 159 312 — 53422235,6 26. «Карпати» (Львів) 9 244 68 85 91 250 — 30122145,3 27. «Даугава» (Рига) 7 203 51 48 104 198 — 31115037,0 28. ВПС (Москва) 6 161 58 32 71 235 — 27014846,0 29. «Крила Рад» (Москва) 6 143 32 39 72 525 — 70610336,01 30. «Металург» (Москва) 4 91 40 17 34 173 — 1709753,3 31. «Локомотив» (Харків) 4 114 34 23 57 112 — 1769142,5 32. «Кубань» (Краснодар)3102 2926 47111 — 14584 41,2 33. «Адміралтієць» (Ленінград) 384 26 17 41 122 — 149 69 41.1 34.«Памір» (Душанбе) 3842127 3674 — 104 6941.1 35. «Електрик» (Ленінград)580 221840112 — 16362 38.8 36.«Факел» (Воронеж) 26620172963 — 835743.2 37. «Трудові резерви» (Ленінград)3681623 2982 — 113 55 40.4 38. «Волга» (Горький) 38514274458 — 143 5532.3 39. «Спартак» (Тбілісі) 26421 113282 — 109 53 41.4 40. «Спартак» (Владикавказ) 26216163064 — 89 48 38.7 41. «Динамо» (Одеса)25116132264 — 10245 44.1 42. СКА (Одеса) 268 4194538 — 121 27 19.9 43. «Металург» (Запоріжжя)1309 71427 — 3825 41.7 44. ВМС (Москва)128791230 — 502341.1 45. «Таврія» (Сімферополь)134871927 — 542333.8 46. «Сільмаш» (Харків)125861134 — 452244.0 47. «Уралмаш» (Свердловськ) 134781919 — 392232.4 48. «Сталінець» (Москва)125851236 — 442142.0 49.«Локомотив» (Київ)125851243 — 642142.0 50.«Шинник» (Ярославль)132691720 — 482132.8 51.«Динамо» (Ростов-на-Дону)125761239 — 432040.0 52.«Темп» (Баку)125681133 — 402040.0 53.«Спартак» (Ленінград)125681130 — 392040.0 54.«Калев» (Таллінн) 2583144146 — 1462017.2 55.«Динамо» (Кіровабад)138592425 — 591925.0 56.«Гурія» (Ланчхуті)130581718 — 381830.0 57.«Спартак» (Харків)125571343 — 631734.0 58.«Більшовик» (Ленінград)125731535 — 571734,0 59.ОБО (Свердловськ)122641231 — 451636.4 60.«Харчовик» (Москва)125561425 — 531632,0 61.«Локомотив» (Тбілісі)125551544 — 621530,0 62.Команда міста Калініна11354419 — 191453.9 63. «Буревісник» (Москва)125441728 — 871224,0+

Особисті досягнення

Тренери-чемпіони Таблиця всіх головних тренерів, які ставали чемпіонами СРСР з футболу та клуби, з якими вони здобували медалі різного ґатунку.