Chemical compoundХлороауринова кислота, також золотиста кислота — неорганічна сполука з хімічною формулою . Утворює гідрати Відомі як тригідрат, так і тетрагідрат. Обидва являють собою оранжево-жовті тверді речовини, що складаються з плоского аніона . Часто хлороауринову кислоту здобувають у вигляді розчину, наприклад, отриманого шляхом розчинення золота в царській воді. Ці розчини можна перетворити на інші комплекси золота або відновити до металевого золота чи наночастинок золота.
Будова Тетрагідрат кристалізується як і дві H2O. Ступінь окислення золота в (хлороауринова кислота) та в його аніоні = +3. Солі золотистої кислоти (тетрахлораурат(III) кислоти) — тетрахлораурати, що містить аніони (тетрахлораурат(III) аніони), які мають . Відстані Au–Cl (Золото-Хлор) становлять близько 2,28 Å. Інші комплекси d8 мають подібні структури, наприклад тетрахлорплатинат(II) .
Фізичні властивості Тверда хлороауринова кислота є гідрофільним (іонним) протонним розчином. Вона розчинна у воді та інших кисневмісних розчинниках, таких як спирти, естери (складні ефіри), прості ефіри та кетони. Наприклад, у сухому або діетиленгліколі розчинність перевищує 1 М. Насичені розчини в органічних розчинниках часто є рідкими сольватами певної стехіометрії. Золотиста кислота є сильною монопротонною кислотою.
При нагріванні на повітрі тверда плавиться в кристалізаційній воді, швидко темніє і стає темно-коричневою.
Отримання Хлороауринову кислоту отримують шляхом розчинення золота в царській воді (суміш концентрованих азотної та соляної кислот) з наступним обережним випарюванням розчину:
За деяких умов кисень можна використовувати як окиснювач. Для більшої ефективності ці процеси проводяться в автоклавах, що дозволяє краще контролювати температуру і тиск. Як варіант, розчин з хлороауриновою кислотою можна отримати електролізом металевого золота в хлоридній кислоті:
Щоб запобігти осадженню золота на катоді, електроліз проводять у камері, що обладнана мембраною. Цей спосіб використовується для переробки золота. Частина золота залишається в розчині у вигляді .
Хімічні властивості Оскільки аніон схильний до гідролізу, при обробці основою лужного металу хлороауринова кислота перетворюється на гідроксид золота(III). Споріднена сіль талію () погано розчиняється у всіх нереагуючих розчинниках. Відомі солі катіонів четвертинного амонію. Інші комплексні солі включають і .
Часткове відновлення хлороауринової кислоти дає дихлоридоаурат оксонію(1−). Відновлення також може дати інші комплекси золота(I), особливо з органічними лігандами. Часто ліганд служить відновником, як це показано на прикладі тіосечовини, :
Золотиста кислота є прекурсором наночастинок золота шляхом осадження на мінеральних основах. Нагрівання в потоці хлору дає хлорид золота(III) (). Наноструктури золота можна виготовити із хлороауринової кислоти в двофазній окисно-відновній реакції, за допомогою якої металеві кластери накопичуються шляхом одночасного прикріплення самоорганізованих тіолових моношарів до зростаючих ядер. [AuCl4]− переноситься з водного розчину в толуен за допомогою бромід тетраоктиламонію, де потім відновлюється водним борогідридом натрію в присутності тіолу.
Використання Хлороауринова кислота є прекурсором, який використовується для відділення золота від срібла (та інших металевих домішок) шляхом електролізу.
Рідинно-рідинна екстракція золотистої кислоти використовується для вилучення, концентрування, очищення та аналітичного визначення золота. Велике значення має видобуток із соляного середовища кисневмісними екстрагентами, такими як спирти, кетони, прості ефіри та естери. Концентрація золота(III) в екстрактах може перевищувати 1 моль/л. Екстрагентами, які часто використовуються для цієї мети, є дибутилгліколь, метилізобутил кетон, трибутилфосфат, дихлордіетиловий ефір(хлорекс).
У гістології хлороауринову кислоту називають «хлоридом коричневого золота» та її натрієву сіль (тетрахлораурат натрію(III)) як «хлорид золота», «хлорид натрію золота» або «хлорид жовтого золота». Натрієва сіль використовується в процесі під назвою «тонування» для покращення оптичної чіткості зрізів тканини пофарбованих сріблом.
Вплив на здоров'я та безпека Хлороауринова кислота є сильним подразником очей, шкіри та слизових оболонок. Тривалий контакт шкіри із золотистою кислотою може призвести до руйнування тканин. Концентрована золотиста кислота є корозійною для шкіри, тому з нею потрібно поводитися з належною обережністю, оскільки вона може спричинити опіки шкіри, незворотні пошкодження очей і подразнення слизових оболонок. При роботі з сумішшю надягають рукавички.
Примітки