Андрі́й Кри́тський (на заході України Андрéй Кри́тський, ; також відомий як Андрі́й Єрусали́мський, бл. 650/660/680 — 712/726/740) — архиєпископ грецького острову Крит (міста Гортіна), оратор, творець християнських гімнів, гоміліст, співак і композитор візантійської музики, богослов. Він шанується як святий як у Православній, так і в Католицькій Церкві. Існує традиція його вшанування 4 травня та 4 липня.
Життєпис
Андрій Критський народився в Дамаску (Сирія) в християнській родині. Більшу частину свого життя прожив у Сирії та Палестині.
Його батьки дуже рано посвятили Андрія Церкві, як акт посвяти та вдячності Богу, оскільки до восьми років, згідно його житія, він був німим і дивним чином зцілився, прийнявши причастя. З цього часу він починає вивчати Святе Письмо і богословські науки.
У віці 15 років Андрій вступив до монастиря преподобного Сави Освяченого біля Єрусалима, де швидко заслужив повагу, ведучи суворе чернече життя, був покірливий, стриманий,цнотливий, — усі дивувалися з його чесноти й розуму.
Тодішній єрусалимський патріарх Феодор взяв його під свій захист і постриг у ченці в 678 році, у віці вісімнадцяти років. Тоді ж він був висвячений у диякони. Його підвищили до чиновника патріаршого двору, обійнявши посаду нотаріуса. Він був особливо ревним в організації благодійності в місті Єрусалимі.
У 680 році містоблюститель Єрусалимської патріаршої кафедри Теодор включив архидиякона Андрія в число представників Святого Міста на VI Вселенському Соборі.
За деякими відомостями, він був призначений спеціальним посланником патріарха Єрусалимського на VI Вселенському соборі в Константинополі, однак протоколи собору цього не підтверджують.Πρωτ. Θεόδωρος Ζήσης, «Ανδρέας Κρήτης, Ιεροσολυμίτης (660-740). Περί της ζωής και του έργου του», Επ. Επ. Θεολ. Σχ. Θεσσ/νίκης, Νέα Σειρά Τμ.Ποιμαντικής, 1995 Τόμ. 4, σελ.13 На соборі Андрій успішно протистояв єретичним вченням, виявляючи не тільки всебічну освіченість і глибоке знання догматів Церкви, а й високий дух благочестя.
Незабаром після собору у 685 р. він вирушив до Константинополя, щоб подати письмове сповідання віри на рішення Шостого Вселенського Собору від імені Єрусалимського Патріархату, де і залишився, оскільки Єрусалим захопили араби.
У Константинополі , між 690 і 695 роками , йому буде доручено посаду диякона Великої Церкви Святої Софії з особливою церемонією та ставленням, а також йому буде доручено відповідальність за благодійні установи, сирітський будинок та будинок для бідних.Πρωτ. Θεόδωρος Ζήσης, «Ανδρέας Κρήτης, Ιεροσολυμίτης (660-740). Περί της ζωής και του έργου του», Επ. Επ. Θεολ. Σχ. Θεσσ/νίκης, Νέα Σειρά Τμ.Ποιμαντικής, 1995 Τόμ. 4, σελ.12,14
Під час правління імператора Юстиніана II Андрій був висвячений в архиєпископа міста Гортіни на Криті. Тут він розкривається як проповідник і поет. Проповіді Андрія Критського відрізняються високим стилем і гармонійної фразою, що дозволяє говорити про нього як про одного з видатних церковних ораторів Візантійської епохи.
За правління імператора Юстиніана II (685-695) святого Андрія було рукопокладено на архієпископа міста Гортіни на острові Крит. На новому місці він проявив себе як істинний світильник Церкви, великий ієрарх-богослов, вчитель і творець християнських гімнів.
Помер у м. Ересос на острові Лесбос.
Вшанування Пам'ять — 4 липня
Примітки
Джерела Рубрика Покуття. Календар і життя святих. (дозвіл отримано 9.01.2008)
Посилання Великий Покаянний Канон св. Андрія Критського Життя святого Андрія Канон св. Андрія Критського — о. Анджей Кужьма Великий Покаянний Канон св. Андрія Критського, 1-ї седмиці Чотиридесятниці — українською