Аміс ( або ) — тайванська мова, якою говорять аміс (або амі), корінний народ Тайваню, що живе вздовж його східного берега. Є найпоширенішою з тайванських мов, якою говорять від міста Хуалянь на півночі до Тайдуна на півдні; також є аміси що живуть на півострові Хенчун близ південного краю острова, проте мова амісів півночі вважається окремою мовою.

Державні послуги у районах, де живуть аміси, надаються їхньою мовою: наприклад, залізничні станції у Хуалянь та Тайдуні роблять оголошення амісською та мандаринською мовами. Однак, небагато амісів віком до 20 років у 1995 були спроможні говорити амісською мовою. Невідомо, скільки конкретно з 200 000 амісів знають свою мову, але вважається, що третина корінних тайванців знають власні мови.

Діалекти Мова аміс — кластер діалектів. Є п'ять діалектів: південна аміс, тавалонґ-ватаан, центральна аміс, Ченкун-кваншань та північна аміс (Нанші-аміс, що включає натаоран).

Сакізая — мова на межі вимирання, якою говорять найпівнічніші аміси, але вона не є взаємно зрозумілою з північною аміс.

Фонологія У наступній таблиці наведено фонеми центральної аміс.

Приголосні +Приголосні мови амісГубніЗубніЯсенніПалатальніЗадньоязиковіФарингальніГортанніНосові ⟨n⟩ Проривні й африкати ⟨t⟩ ~ Фрикативи ~ () Дрижачі Бокові одноударні Апроксиманти Дзвінкий задньоязиковий фрикативний /ɣ/ наведено у дужках, бо він зустрічається лише в запозиченнях, як-от 'хребет між ділянками рисового поля'.

Надгортанні приголосні важко класифікувати. Деякі джерела відносять їх до фарингальних або навіть увулярних. Незрозуміло, чи є окремою від фонемою, чи лише алофоном. Глухий фарингальний фрикативний є алофоном наприкінці слова.

Глухі проривні та африкат у скупченнях приголосних чітко вимовляються, тож слово cecay (один) вимовляється як ; як і : sepat (чотири) — . Виключенням є гортанна змичка, що наприкінці складу. Дзвінкі фрикативні оглушуються до наприкінці, а інколи на початку вимови. може бути або зазубним. Сибілянти, , можуть ставати палаталізованими () перед . Фонема не може опинитись на початку слова. часто є заясенним, та він чітко вимовляється (не затримується) наприкінці слова: «fog».

значно варіюється у різних діалектах. У селищі Фенбінь, розташованому в центрі ареалу амісів, ця фонема вимовляється як дзвінкий зубний фрикативний , а в місті Канко, що знаходиться лише за 15 кілометрів від Фенбінь, — боковий . У північній аміс, це проривний , що між голосними може послаблюватись до . Є також свідчення, що на півночі також інакше вимовляються надгортанні приголосні, але інформація про це суперечлива. У центральній аміс, фонема завжди глуха, а часто супроводжується вібраціями, що може означати, що звук вимовляється, як надгортанний дрижачий . Едмонсон та Елсінґ зазначають, що ця фонема є надгортанною на початку та посеред вимови, але в самому кінці вона стає епіглото-фарингальною.

Споріднена мова сакізая, розрізнює дзвінкий та глухий .

На письмі, пишеться, як ,  — ,  — ,  — ,  — ,  — , та  — як .

Голосні +Голосні мови амісПередніСередніЗадніВисокіСередні()Низькі В мові аміс є три головних голосних, . Хоч мала кількість голосних фонем дає простір для варіації у їх вимові, вони доволі близькі до відповідних їм звуків [] [] [], хоч і звуки та тяжіють одне до одного (можуть звучати ближче до ), у той час, як із такого явища нема (зближення до звука ).

Поміж приголосних у групі може виникати епентетичний глухий звук шва, вказаний в таблиці в дужках. Щоправда, шва виступає самостійною фонемою у небагатьох словах (де записується як «e»). Втім, нема випадків, де наявність чи відсутність шва змінює значення слова, тож якщо такі шва також є епентетичними, то в такому разі у мові аміс є слова, що не містять голосних фонем взагалі. Приклади слів із таким «е»: malmes — «сумний», що вимовляється як ; ’nem «шість», вимовляється, як або .

Наголос Наголос зазвичай падає на останній склад.

Приклади слів lotong: мавпа fafoy: свиня wacu: собака cecay: один tosa: два tolo: три sepat: чотири lima: п'ять 'enem: шість pito: сім falo: вісім siwa: дев'ять polo': десять +Порівняння слів аміс та інших австронезійських мовУкраїнськаАмісТагалогПангасінанКапампанганІлоканоЯванськаСунданськаМалайськаодинcecayisasakeyisamaysasijihijisatuдваtosadalawaduaadwadualoroduaduaтриtolotatlotaloatlotallotelutilutigaчотириsepatapatapatapatuppatpapatopatempatп'ятьlimalimalimalimalimalimalimalimaшість'enemanimanemanaminemenemgenepenamсімpitopitopitopitu/pitopitopitutujuhtujuhвісімfalowalowalowalu/walowalowoludalapandelapanдев'ятьsiwasiyamsiyamsiamsiamsangasalapansembilanдесятьpolo'sampusamploapulu/apulosangapulosepuluhsapuluhsepuluh

У мові тагалог: baboy (свиня), aso (собака), tatlo (3), apat (4), lima (5), anim (6), pito (7), walo (8) У капампанган: asu (собака), atlo (3), apat (4), lima (5), anam (6), pitu/pito (7), walu/walo (8), siyam (9), apulu/apulo (10), ama (батько), ima (мати) В ілокано: baboy (свиня), aso (собака), maysa (1), dua (2), tallo (3), uppat (4), lima (5), inem (6), pito (7), walo (8), siam (9), sangapulo (10) У яванській: lutung (мавпа), babi (свиня), asu (собака), siji (1), loro (2), telu (3), papat (4), lima (5), enem (6), pitu (7), wolu (8), sanga (9), sepuluh (10) У сунданській: lutung (мавпа), babi (свиня), hiji (1), dua (2), tilu (3), opat (4), lima (5), genep (6), tujuh (7), dalapan (8), salapan (9), sapuluh (10) У малайській: lotong/lutung (мавпа), babi (свиня), satu (1), dua (2), tiga (3), empat (4), lima (5), enam (6), sembilan (9), sepuluh (10)

Стаття 1 Загальної декларації прав людини мовою аміс/панцах:

Chiyu mahufuchay tu tamlaw, maemin pingdeng ichunyan a kngli. Iraay chaira lishing a naay a naay a harateng, pimaulahsha u harateng nu kaka shafa. Переклад: Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства.

Примітки

Посилання Список слів центральною амісською мовою на Austronesian Basic Vocabulary Database У колекції Роберта Бласта у Kaipuleohone є матеріали про центральну амісську. Yuánzhùmínzú yǔyán xiànshàng cídiǎn 原住民族語言線上詞典  — сторінка пошуку мовою аміс у словнику мов корінних народів Тайваню Фонду дослідження та розвитку тубільних мов. Матеріали для навчання мовою аміс та вивчення мови аміс, опубліковані Радою тубільних народів Переклад мовою аміс вибачення президентки Цай Інвень, адресованого корінному населенню — опубліковано на сайті офісу президента