Повчання Кагемні, Повчання для Кагемні — давньоєгипетський літературний твір жанру «повчань» (sb3 jt), створений в епоху Стародавнього царства, але дійшов до нас у копіях Середнього царства. Викладає правила гарного тону у вигляді настанов дорослого молодому поколінню.
Рукопис
Джерело Твір зберігся не повністю на Папірусі Прісса і не копіювалося в Новому царстві, як, наприклад, «Повчання Птаххотепа». "Повчання для Кагемні" відноситься до VI династії, тоді як "Папірус Прісса" складений при XII династії (близько 1991-1783 до н. е.). Повчання займають у ньому дві сторінки перед повним текстом «Повчання Птаххотепа» і містить 4 настанови, короткий висновок і колофон. Рукопис відноситься до XI - XII династій, коли ієратичне письмо переходило з вертикального до горизонтального написання. «Папірус Прісса» знайдено французьким сходознавцем Емілем Пріссом у Фівах у 1857 і з тих пір зберігається в Національній бібліотеці Франції в Парижі (№ 183-194).
Існує припущення, що твір придумано і записано в період Середнього царства, а штучне старіння покликане надати більшої сили впливу.
Переклади Вперше факсимільна копія опублікована в 1847, потім в 1911. Перший переклад здійснив англійський єгиптолог в 1918. Також перекладами твору займалися Адольф Ерман (1927), Франтішек Лекса (1928), Алан Х. Гардінер (1946), Вільям К. Сімпсон (1972), Міріам Ліхтхейм (1973), Хелльмут Бруннер (1988).
Автор Повчання Кагемні закінчується згадкою імені Кагемні — майбутнього візира- чаті фараона Снофру з IV династії (бл. 2575 до н. е.) або фараона Хуні з III династії. У самому творі говориться, що фараон Хуні перестав, і на престол зійшов Снофру.
Автором та батьком Кагемні, для кого складалося повчання, на думку єгиптологів, може бути Каїрсу (Каїрес), чиє ім'я згадано серед інших видатних мудреців у Папірусах Честера Бітті (IV verso). Інші вчені вважають самого Кагемні автором повчань.
Зміст Мудрий чаті, чиє ім'я залишилося невідомим, звертається з настановами, яким він сам дотримувався, до «дітей», що також може перекладатися і як «учні». Серед них названо Кагемні, на ім'я якого твір отримав у наші дні свою назву.«Щасливим залишиться скромний».У формі бесіди викладаються деякі норми поведінки для вільної людини, як вести себе за спільним столом — треба стримувати свій апетит, але не ображати зневагою не дотримуючись цього правила; намагатися не бути балакущим і зарозумілим, «бо не відомо, що зробить бог, коли він покарає». Наприкінці згадується і доля Кагемні, який піднявся на посаду візира-чаті при фараоні Снофру.
Аналіз Твір серед інших прикладів «Повчань» є джерелом інформації про етичні та моральні принципи древніх єгиптян.
Давньоєгипетським творам жанру є відповідності в біблійній писемності, що носить імена Соломона і Сірахіда.
Примітки
Література
.Тураев Б. А. (Кагемни: С. 79).
Іншомовна