Фасил ( — розділ) — сюїта класичної османської музики. Подібна до арабських нубу и васлу.
Класичний фасил зазвичай включає такі частини музичного твору, як таксім, пешрев, кар, бесте, агир семаї, юрюк семаї, газель, шарки і саз семаї, які виконуються безперервно і пов'язані між собою аранжуваннями аранагме ()Ottoman music, Turkish Culture Portal.
Сучасний фасил включає в себе таксим, пешрев, шарки (агир аксак), юрюк семаї, тюрк акшаги, таксім, шарки (деякі — з темпом, що збільшується) і саз семаїFeldman, Walter (1996). Music of the Ottoman Court: Makam, Composition and the Early Ottoman Instrumental Repertoire. Intercultural Music Studies. Berlin: Verlag für Wissenschaft und Bildung. ISBN 3-86135-641-4. Lay summary – Verlag für Wissenschaft und Bildung (2008-11-12)..
Повний концерт фасилу включає чотири різні інструментальні форми і три вокальні форми, зокрема легку класичну пісню (шарки). Строго класичний фасил залишається незмінним макамом, починаючи з вступного таксима і зазвичай закінчуючи танцювальною мелодією (оюн хаваси)«The Fasil»..
Традиційний фасил — як класичний, так і сучасний — це музичне дійство, відмінне від виконання «східних» або «арабескових» поп-і фолк-пісень, що зустрічаються в мейханах та тавернах, які іноді називаються однаковоBektaş, Tolga (Winter–Spring 2005). "Relationships between Prosodic and Musical Meters in the Beste Form of Classical Turkish Music". Asian Music. Ithaca, NY, USA: Society for Asian Music. 36 (1): 1–26..
Примітки