Іван Васильович Кириче́нко (15 червня 1916, Очеретине — 26 грудня 2000, Донецьк) — український живописець; член Спілки радянських художників України з 1946 року.
Біографія Народився 15 червня 1916 року на станції Очеретній (нині селище Очеретине Покровського району Донецької області, Україна). Протягом 1935—1941 років навчався у Київському художньому інституті, був учнем Павла Волокидіна, Сергія Григор'єва. Дипломна робота — картина «Декабристи читають лист Пушкіна» (олія, керівник Федір Кричевський).
Брав участь у німецько-радянській війні. Служив у саперних підрозділах. Мав військові звання лейтенанта, старшого лейтенанта. Нагороджений двома орденами Червоної Зірки (17 травня 1944; 15 червня 1944)Кириченко Иван Васильевич / Память народа. , орденом Вітчизняної війни II ступеня (6 квітня 1985)Кириченко Иван Васильевич / Память народа. Юбилейная картотека. .
Протягом 1947—1951 років викладав у Донецькому архітектурно-художньому ремісничому училищі. Мешкав у Донецьку в будинку на вулиці Комунальній, № 7. Помер у Донецьку 26 грудня 2000 року.
Творчість Працював у галузях станкового живопису (у реалістичному стилі створював діорами, тематичні картини, портрети, пейзажі, натюрморти) і графіки. Серед робіт:
графіка серія «Боєць моєї роти» (1945); «Старший сержант Шполянський»; «Єфрейтор Легічев»; «Художник Василь Любчик» (1945, вугілля); «Дівчина з піонами» (1949); «Комсомолець» (1950); «Леонід» (1951); «Батько» (1952); живопис серія акварелей «Велика Вітчизняна війна» (1947); «Польові квіти» (1948); «Прополка» (1948); «Заслужена нагорода» (1954); «У полі» (1955); «Донбас. Сінокісна пора» (1950-ті); «Улітку у Сталіно» (1956); «Пляж» (1957); «Герой Соціалістичної Праці Свирид Бешуля» (1957, Донецький краєзнавчий музей); «За партою» (1960); «Відмінниця» (1960); «Щорс серед богунців» (1962, у співавторстві); «Капітуляція» (1965); «Засідають донецькі ревкоми» (1966—1967, разом з Іваном Галагановим); «Автопортрет (Сніг іде)» (1967); «Гвардійці Великої Вітчизняної війни» (1968); «Пасмурно» (1968); «Осінь. Вид із вікна» (1970-ті); «Весна» (1970); «Вугілля» (1970); «Зміна» (1975); «Чорні тюльпани» (1975); «Півонії» (1975); «Осінь у Донбасі» (1980); «Черемха» (1983); «Травень у шахтарському селищі» (1983); «Вступ 37-ї армії в Софію» (Одеський національний художній музей). </div> діорами «Дореволюційна Макіївка» (1970, Макіївський художньо-краєзнавчий музей); «Слов'яногірськ — оздоровниця» (1972, Слов'янський краєзнавчий музей); «Сіверський Донець» (1974, Лиманський краєзнавчий музей); «Героїчний подвиг політрука Василя Івановича Утіна» (1983—1984, Меморіальний музей Героя Радянського Союзу політрука Василя Утіна, у Єнакієвому). Брав участь у республіканських виставках з 1947 року, всесоюзних — з 1967 року. Персональна виставка відбулася у Донецьку у 1986—1987 роках.
Крім згаданих, роботи художника зберігаються у Донецькому художньому та Маріупольському краєзнавчому музеях.
Примітки
Література Кириченко Іван Васильович // ;