FPV-дрон — вид безпілотних літальних апаратів, керування якими здійснюється за допомогою FPV-пілотування. У військовому сенсі під цим терміном зазвичай мають на увазі швидкісні FPV-квадрокоптери, перетворені на дрони-камікадзе у червні 2022 року підрозділом Signum у складі 93 ОМБр або дрони-бомбардувальники, шляхом встановлення бойової частини чи пристрою для скидання боєприпасів .
Масова поява FPV-дронів на фронті російсько-української війни здійснила прорив у військовій справі. Міноборони України та багато дослідників називають їх революційним засобом ведення бою та порівнюють їхнє застосування зі снайперською зброєю . Революційність пояснюється тим, що до їхньої появи можливості завдання високоточних ударів були прерогативою дорогих і складних систем, застосовуваних точково, а FPV-дрони є надзвичайно дешевими масовими виробами .
Однією з ключових переваг таких безпілотників над іншими засобами є те, що дрон вартістю від кількох сотень до кількох тисяч доларів може ефективно знищити техніку вартістю мільйони доларів (танк, артилерія, РЕБ, ЗРК) або офіцерів у ближньому тилу . FPV-дрони є дешевими навіть у порівнянні з поширеними на фронті квадрокоптерами серії DJI Mavic, а тим більше — з традиційними дронами-камікадзе та ПТКР: наприклад, Switchblade 300, який має подібні характеристики, коштує $8000, а ракета «Стугни» — $20000.
Опис
Конструкція
Характеристики залежать від конкретної моделі, але загалом такі дрони дають можливість уражати ворожі цілі на дистанціях порядку 3—10 км (деякі дрони — до 25 км ), а швидкість може сягати понад 100 км/год (у квітні 2024 року було зафіксоване використання українських дронів зі швидкістю 150 км/год ). Один БПЛА може нести до 1,5 кг бойового навантаження , а важчі й по 4 кг . До переваг FPV відносять значно вищу швидкість, можливість швидко змінювати напрямок руху і вище бойове навантаження .
Основою дрона є його рама з вуглецевого волокна, алюмінію або пластику. Розмір (діагональ) рами типово вимірюється в дюймах (1 дм = 2,54 см), типовими розмірами є 5—10 дюймів (12,7—25,4 см) .
Керування та наведення
Оператор FPV-дрона керує дроном за допомогою контролера та бачить зображення з камери через відеоокуляри або монітор. FPV-дрони потребують значно вищої кваліфікації, ніж звичайні мультикоптери, оскільки пілот керує вручну всіма процесами польоту.
Дрони можуть бути оснащені камерами нічного бачення або тепловізійнними камерами, що, однак, призводить до їхнього суттєвого здорожчання, на 300-400 $ за одиницю.
Дрони на радіокеруванні Класичні FPV-дрони керуються по радіозвʼязку, також оснащені додатковим відеорадіоканалом, що передає зображення з камери у режимі реального часу. Розділення каналу керування та відео забезпечує вищу стійкість до РЕБ. Радіозвʼязок на дроні може бути аналоговим або цифровим.
Другий варіант дорожче та забезпечує:
високу деталізацію та стабільну якість зображення кращу стійкість до протидії (зокрема за рахунок можливості застосування псевдовипадкового переналаштування робочих частот (ППРЧ) більшу робочу дальність звʼязку
За допомогою встановлення різних передавачів та використання ретрансляторів можна варіювати дальність .
Дрони на оптоволокні Українські військові тестували перші польоти на таких дронах ще у 2022 році, однак в Україні, ці дрони не запустили в серійне виробництво через скептичне ставлення до їх життєздатності в бойових умовах.
Ситуація змінилась коли росіяни використали FPV-дрон на оптоволокні «Князь Вандал Новгородский» 13 серпня 2024 року на Курщині. Попри те що цей дрон був важкий та повільний, він стійкий до впливу засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), має чітку картинку, дозволяючи оператору дрона прицілились, та здатен проникати далеко.
З осені 2024 року на полі бою в Україні застосовують дрони з оптоволоконним зв'язком. У травні 2025 року Міністерство оборони України кодифікувало перші оптоволоконні безпілотні авіаційні комплекси. Це були Хижак REBOFF розробки та виробництва української компанії 3D TECH.
Дрони на оптоволокні не мають проблем через радіогоризонт і невразливі до засобів радіоелектронної боротьби. Проте катушки з оптоволокном є додатковою вагою, вона може важити до 2-2,5 кг, а саме оптоволокно схильне до обривання. Також з початку 2026 року Китай підняв ціни на оптоволокно виросли більш ніж 4 рази. Вартість 1 км оптоволокна за короткий час зросла з $5-7 до $25-30 за км, таким чином котушка на 20 км може коштувати до 500 $.Це все значно здорожчило дрони з цим типом керування.
Дрони з донаведенням Існують дрони з самонаведенням на ціль, що може запобігти промаху та втраті дрона при втраті зв'язку . Технологія машинного зору є одним із потенційних способів застосування дронів в умовах радіоелектронної протидії.
Озброєння та застосування FPV-дрони зазвичай використовуються в одному з двох варіантів: дрон-камікадзе та дрон-бомбардувальник. Перший варіант передбачає встановлення вибухової бойової частини, яка детонує при зіткненні дрона з ціллю або підльоті до неї. Другий різновид подібний до аналогічного застосування звичайних мультикоптерів: дрон оснащується системою скидання, яка за командою оператора скидає боєприпас на ціль.
Одноразове використання Найбільш поширеним застосуванням FPV-дронів є одноразове використання для ураження різноманітних типів цілей: наземних, надводних та повітряних.
Бойові частини / боєприпаси для FPV-дронів можуть бути спеціально розробленими заводськими виробами, імпровізованими переробленнями стандартних боєприпасів або повністю саморобними вибуховими пристроями. Наприклад, є поширеним установлення бойових частин від РПГ-7. За способом ураження боєприпаси можуть бути різними: кумулятивними, шрапнельними та навіть з ударним ядром .
Багаторазове використання
Носій озброєння У листопаді 2024 року українська MilTech-компанія «Дикі Шершні» показала відео з використанням FPV-дрону, озброєного 5,45-мм автоматом Калашникова зразка 1974 року (АК-74). Його використали для відбиття штурму російських військ в районі Великої Новосілки, що на Донеччині.
У січні 2025 року почали застосовуватися дрони з встановленим дробовиком, як засобом вогневого ураження. Пресслужба 2-го механізованого батальйону 30 ОМБр опублікувала відео, на якому такі дрони знищують 20 російських БПЛА та атакують живу силу. Що саме це був за виріб не відомо, проте низка виробників України пропонують свої рішення саме з використанням підвісних дробовиків: у липні 2025 року 3D TECH представила багаторазовий перехоплювач безпілотників «Хижак Shooter» з підвісним блоком безвіткатних гармат 12-го калібру на 6 стволів.
Бомбардування
При бомбардуванні FPV-дрон замість зависання над ціллю може пікірувати на неї. Типовими цілями є спостережні пункти ворога, польові склади боєприпасів, бронетехніка, транспорт. FPV-дрони можуть діяти разом із розвідувальними БПЛА, що покращує ситуаційну обізнаність та ефективність застосування. Втім, відсутність програмної стабілізації та менш якісна оптика робить їх розвідувальні якості слабкими, для цих задач використовуються звичайні дрони типу DJI Mavic.
Боротьба
Застосування FPV (та інших дронів-камікадзе, як-от «Ланцет») прискорило розробку засобів боротьби з БПЛА. Найпростішим способом є встановлення протидронних сіток на бойову техніку та/або над бойовими позиціями. 2024 року росіяни довели цю практику до штурмових «танків-сараїв», повністю вкритих масивними надбудовами з підручних матеріалів .
Обидві сторони також активно розробляють комплекси РЕБ та призначені для встановлення на техніку та ручного переміщення .
Боротьба проти оптоволоконних дронів значно складніша через їхню невразливість до РЕБ і неможливість виявлення за допомогою традиійної радіоелектронної розвідки. Єдиними способами їх знешкодження є кінетичне знищення, що вимагає застосування спеціалізованих апаратно-програмних комплексів оптичного виявлення (наприклад, I-SEE) для вчасного розпізнавання загрози.
Історія
Ударна роль Одними з перших хто почав затосовувати FPV-дрони та інші аматорські БпЛА були бойовики ІДІЛ в Сирії.
Перше масове застосування комерційних (зокрема, спортивних) FPV-квадрокоптерів з вибухівкою почалось майже з початку російського повномасштабного вторгнення з 2022 (щонайменше з травня 2022 року ). Про застосування заявляли бійці добровольчого підрозділу Signum (93 ОМБр), які застосували такий дрон у квітні чи травні 2022 року, а в липні з'явилось відео .
Пізніше в 2022 році такі системи вже почали закуплятись і збиратись волонтерами та приватними підприємствами, а до початку січня 2023 року такі системи набули поширення в українському війську, стали закуповуватись тисячами одиниць. Аналогічну систему було помічено і в росіян у вересні 2022 року . Серед вагомих цілей на рахунку українських FPV-дронів: ТОС-1А «Солнцепьок» (знищена в липні 2023 бійцями СБУ), командир російської 123 омсбр полковник Денис Іванов (ліквідований бійцями 10 ОГШБр у липні 2023), БМПТ «Термінатор» (знищена бійцями 110 ОМБр наприкінці грудня 2023 року в ході боїв за Авдіївку за допомогою кількох FPV-дронів) , різноманітні системи РЕБ і ЗРК та безліч інших. Українські спецпризначенці також застосовували FPV-дрони у боях із найманцями ПВК «Вагнер» під час конфлікту в Судані 2023 року .
FPV-дрони значною мірою замінили поширені до того дрони-бомбери серії DJI Mavic, які здійснили прорив у фронтовій розвідці, але виявились дещо задорогими для ударних місій. Нічні задачі в українській армії типово залишились за важкими октокоптерами-бомбардувальниками. Масове застосування таких безпілотників суттєво ускладнило проведення масштабних наземних операцій та перемістило деяку частину військової активності на ніч. Втім, з листопада 2023 року почали набувати поширення й нічні FPV-дрони.
Дрони на оптоволокні з'явились розроблялись ще 2022 року, однак тоді не зацікавили військових. Восени 2024 року вони набули великого поширення в росіян, які спричинили проблеми для української армії, яка не так активно займалась цим напрямком. За словами Сергія Флеша, їх використовували для знищення найважливіших цілей, перекритих засобами РЕБ, таких, як танки Abrams і Leopard 2, однак, він вважає, що основними ударними засобами залишаться дешевші дрони на радіозв'язку.
Протиповітряна роль в Україні
Перші розробки в 2022 році Українські розробники вперше представили проєкт безпілотника-перехоплювача ще у жовтні 2022 року. Це був дрон під назвою Fowler («Птахолов»).
Поширення збиттів FPV-дронами у 2024 році З лютому 2024 року почали зʼявлятися публікації підрозділів по застосуванню FPV-дронів проти ворожих дронів, зокрема розвідувальних. Найпершим задокументуваним називають застосуванням бійцями підрозділу безпілотних ударних комплексів «Аякс» 126 ОБрТрО FPV-дрони проти російського ударного БПЛА «Молния». У червні 2024 року батальйон БпЛА «Signum» у складі 93-ї, а згодом 53-ї механізованої бригади ЗСУ та 59-ї штурмової бригади, за допомогою FPV-дрону збив перший російський дрон.
Складність збиття FPV-дронами та поширення на «шахеди» Після масшабування збиттів розвідувалних та ударних «крил» оборонці перейшли до збиття «шахедів». Типовий цикл збиття такий: ціль виявляють і супроводжують радіолокаційні та чергові розвідувальні засоби; екіпаж отримує наведення (азимут, висота, швидкість), після чого запускає перехоплювач, здатний розвивати швидкість, більшу за крейсерську «Shahed». Пілот іде на зближення вночі за тепловізійною камерою, як правило — з заходом «зверху вниз», і підриває заряд на безпечній для власних позицій відстані.
На відміну від звичайних FPV радіокеруванні або оптоволокні, перехоплювачі готують мінімально: їх не облаштовують, а налаштування зводяться до швидкого запуску. Ключові чинники успіху — коректне наведення, висока швидкість та досвід пілота (особливо за відсутності автоматичного донаведення), а також вибір позиції з урахуванням типових висот прольоту «Shahed» (приблизно 2,5–3 км), недосяжних для мобільних вогневих груп із кулеметами.