Ві́льний ри́нок () — ринок, на якому державне регулювання і втручання не мають ніякого впливу на співвідношення попиту і пропозиції. Вільний ринок заснований на економічній відособленості юридично вільних товаровиробників, тримається на системі вільного підприємництва.

На вільному ринку в результаті взаємодії попиту і пропозиції встановлюються ринкові ціни, які, в свою чергу, є сигнальною системою ринку для покупців (попит) і продавців (пропозиції).

Вільний ринок передбачає умови для добровільного обміну, коли угоди між покупцями і продавцями відбуваються за їхньою власною згодою без втручання третьої сторони, зокрема держави (у вигляді податків та державних регуляцій).

В економічній теорії вільний ринок — це ідеалізована когнітивна модель економічної системи, в якій ціни на товари та послуги визначаються попитом і пропозицією, вираженими продавцями та покупцями. Модель такого ринку функціонує без втручання уряду чи будь-якої іншої зовнішньої влади. Прихильники вільного ринку як нормативного ідеалу протиставляють його регульованому ринку, на якому уряд втручається в попит і пропозицію за допомогою різних методів, таких як податки чи регулювання. В умовах ідеалізованої вільної ринкової економіки ціни на товари та послуги встановлюються виключно запитами та пропозиціями учасників.

Науковці протиставляють концепцію вільного ринку концепції скоординованого ринку в таких галузях дослідження, як політична економія, нова інституційна економіка, економічна соціологія та політологія. Усі ці поля підкреслюють важливість у нині існуючих ринкових системах інституцій, що виробляють правила, поза простими силами попиту та пропозиції, які створюють простір для дії цих сил, щоб контролювати продуктивний випуск і розподіл. Хоча вільні ринки зазвичай асоціюються з капіталізмом у сучасному вживанні та популярній культурі, вільні ринки також були компонентами деяких форм ринкового соціалізму.

Критика теоретичної концепції може стосуватися реальності труднощів регулювання систем для запобігання значному домінуванню на ринку, нерівності переговорної сили або інформаційної асиметрії, щоб дозволити ринкам функціонувати більш вільно.

Історично вільний ринок також використовувався як синонім до інших економічних концепцій. Наприклад, прихильники капіталізму laissez-faire можуть називати його капіталізмом вільного ринку, оскільки вони стверджують, що він забезпечує найбільшу економічну свободу.

Вищезазначене можна розуміти як пропозиціюMA Gallo-Callejas (2008): EL ESTADO FISCAL EN EL PENSAMIENTO POLÍTICO DE THOMAS HOBBESEdwin J. Asturias (2008): Fundamentalismo de mercado , соціальний конструктDaniel Little (2000): Historical Concepts, Social Ontology, MacrohistoryDavid Weissman (1999): “A Social Ontology” - Yale University Press ISBN 978-0-300-07903-6Benjamin Coriat y Olivier Weinstein (2007 ): The social construction of markets , або економічну модель,Warren J. Samuels (2004)Markets and their social constructionSimon Barrow (2008): Fairness, trade and free market ideologyщо стосується функціонування ринку, що зазвичай використовується в економіці, політичній економії, соціології, політології тощо. За словами Людвіга фон Мізеса:Уявна конструкція чистої або вільної ринкової економіки передбачає, що існує поділ праці та приватна власність (контроль) над засобами виробництва, і, отже, існує ринок для обміну товарами та послугами. Вона передбачає, що функціонуванню ринку не перешкоджають інституційні фактори. Вона передбачає, що уряд, соціальний апарат примусу та насильства, намагається або зацікавлений у збереженні функціонування ринкової системи, утримується від перешкоджання її функціонуванню та захищає її від порушень з боку третіх сторін. Ринок вільний; немає втручання зовнішніх факторів щодо ринку з цінами, ставками заробітної плати та процентними ставками. Виходячи з цих припущень, економіка намагається з'ясувати функціонування чистої ринкової економіки. Лише на пізнішому етапі, після вичерпання всього, що можна дізнатися з вивчення цієї уявної конструкції, звертаються до вивчення різних проблем, що виникають внаслідок втручання в ринок урядів та інших установ, які застосовують примус та примус.Mises, Ludwig von (1949): "Human Action: A Treatise on Economics" 4.XIV.20Необхідно зазначити, що вищесказане передбачає можливість двох критеріїв або підходів (не обов'язково альтернативних). Перший наголошує на правових та політичних умовах, таких як свобода дійових осіб приймати рішення. З цієї точки зору, кінцевим джерелом такого втручання зазвичай вважається уряд або держава,Francisco Moreno El regreso de Mr. Butskell і, отже, ця концепція протиставляється концепції регульованого ринку, який розуміється як такий, на якому уряд контролює джерела постачання, ціни або виробництво тощо. Другий підхід наголошує на економічних умовах, необхідних для існування вільного ринку. Вони по суті відомі як досконала конкуренція, і їх існування передбачається, особливо на вступних рівнях дисципліни, для полегшення її вивчення.

На практиці термін «вільна ринкова економіка» використовується як описовий термін для економічних систем на певній території, зазвичай у національній державі. Це означає, що економічна система наближається до ідеальної моделі. Таку конкретну систему можна описати як вільнішу за інші, як «відносно вільну» або як «невільну», залежно від використаних критеріїв. Чи має економіка бути вільною, бажаний чи оптимальний ступінь свободи, або навіть ступінь, до якої економіка насправді є вільною, разом з її передбачуваними передумовами та наслідками, є політичною суперечкою, яка становить один з найважливіших аспектів сучасних політичних та економічних дебатів.Alfred Müller-Armack: "Economía dirigida y Economía de mercado" (1946) "Economía Social de Mercado" (1953).- Friedrich von Hayek: Los fundamentos de la libertad (1960). ISBN 978-84-7209-322-5.- Milton Friedman “Capitalismo y Libertad” (1962) Friedman, Rose; Friedman, Milton: "Libertad de elegir" (2004). RBA Coleccionables. ISBN 978-84-473-3194-9.- Amartya Sen: "Los mercados y la libertad: Logros y limitaciones del mecanismo de mercado en la promoción de las libertades individuales." Oxford Economic Papers, 45(4), 519-541. (1993).- "Bienestar, justicia y mercado". (1997) Ediciones Paidós Ibérica. ISBN 978-84-493-0362-3. - Ha-Joon Chang, Ilene Grabel: (2006 ) Reivindicar el desarrollo: un manual de política económica alternativa Castellano: 751997. ISBN 978-84-8452-388-8 etc.

Таких проблем уникають, використовуючи термін «ринкова економіка», який стосується будь-якої економіки, в якій ринок відіграє значну роль, але також допускає державне втручання, тобто те, що деякі називають змішаною економікою. Однак немає єдиної думки щодо того, яким буде допустимий баланс державного втручання без перетворення ринкової економіки на планову.Jerzy Szacki Liberalism after communism, esp, pp 149-151

Ознаки вільного ринку Ознаки вільного ринку - ознаки ринку з досконалою конкуренцією, а саме:

кількість покупців і продавців настільки велика, що дії окремого з них не здатні вплинути на ринкову ціну; вхід і вихід покупців на ринок вільний; інформація однаково доступна для усіх учасників ринку.

Моделі вільного ринку Ринок відкритий — ринок, торгувати на якому можуть усі охочі, а ціни визначаються шляхом взаємодії попиту та пропозиції.

Ринок вільний і відкритий — ринок, на якому попит і пропонування нічим не обмежуються і вільно формують ціни (на відміну від контрольованого ринку).

Ринок з недостатнім попитом — активний і конкурентний ринок, на якому поєднуються великий обсяг операцій і вузький розрив між цінами покупця і продавця.

Ринок змішаний — ринок, на якому одні ціни підвищуються, інші — знижуються.

Ринок інвертний — ринок, на якому ціни на наявний товар вище від котирувань за угодами на термін, а ціни на товари з найближчими термінами постачання вище за ціни далеких позицій.

Ринок млявий — ринок, на якому укладається відносно мало угод і ціни майже не змінюються.

Переваги вільного ринку Вільний ринок — апріорно бездефіцитний ринок, оскільки він функціонує на основі саморегулювання, спрямований на задоволення різноманітних потреб людини за допомогою рівноважних цін на базі попиту-пропозиції, створює орієнтири для капіталовкладень і виробництва, забезпечує ефективний розподіл обмежених ресурсів серед альтернативних споживачів.

Для вільного ринку характерні такі основні переваги: сприяння ефективнішому розподілу ресурсів під час виробництва необхідних для суспільства та його членів товарів і послуг; гнучка і висока адаптивність до умов, що змінюються.

Витоки концепції

Античність Економічна діяльність і торгівля – це соціальні практики, що зустрічаються майже у всіх відомих суспільствах, що включають певну форму обміну, бартеру або ринку. Наприклад, Арістотель говорив про «неприродне» придбання товарів (на відміну від «природного» придбання, що досягається через полювання, рибальство та сільське господарство).Stanley Brue y Randy Grant (2007): "The Evolution of Economic Thought" - (maicol/espinaso,de colombia.) У книзі Буття Біблія згадує «пожертви» золота та коштовностей батькам жінок в обмін на них (маючи на увазі такі домовленості, як «Союзи» або «Угоди»), а пізніше, у книзі Вихід, про пропозицію «плати» за використання питної води. Фукідід розповідає, як 7000 мешканців Гікари (на Сицилії) було взято в полон і «продано» як раби в КатаніїTucídides: Historia de la Guerra del Peloponeso 6:62 y 7:13. тощо.

Сучасна епоха Серед економістів існує консенсус щодо того, що концепція «вільного ринку» почала формуватися в Європі протягом 18 століття, з відомою концепцією laissez-faire, яка набула поширення у Франції з 1751 року (хоча, очевидно, була сформульована в 1680 році),яу результат публікації в Англії книги Адама Сміта *Багатство народів* (1776), яка пропонувала вільну торгівлю; «вільну конкуренцію» та «вільний ринок»Smith usa la frase "free market" (mercado libre) solo una vez en su Riqueza de las naciones" (IV.8.26): "This reduction of price, it may perhaps be thought, by discouraging the growing of wool, must have reduced very much the annual produce of that commodity, though not below what it formerly was, yet below what, in the present state of things, it probably would have been, had it, in consequence of an open and free market, been allowed to rise to the natural and proper price....". Sin embargo, la idea de un "mercado libre" esta presente a través de la obra. на основі гіпотези «невидимої руки»; та оприлюдненням у революційній Франції Декрету Алларда (березень 1791 року), який встановив свободу професіїEl texto del decreto establece: « Il sera libre à toute personne de faire tel négoce ou d'exercer telle profession, art ou métier qu'elle trouve bon». (“habrá libertad para que toda persona haga tales negocios o ejerza tal profesión, arte u oficio como ella considere conveniente”), та Закону Ле Шапельє (червень 1791 року), який проголосив свободу підприємництва правовою нормою.

Загальновизнано, що найбільший розвиток «вільної конкуренції» відбувся у Сполученому Королівстві, на основі пропозиції Сміта, у середині 19 століття. ver, por ejemplo, Estudio Ore Guardia: CAPITULO II: MARCO ECONÓMICO Y JURÍDICO DEL DERECHO DE MARCAS p 125-7Andrew R. Schotter Microeconomics: A Modern Approach (3rd Edition) (esp. cap 15)До 19 століття пропозиція «вільного ринку» (розуміється так, як вона була виражена на практиці. тобто більш відомо як «вільна конкуренція»).