Пилип Миколайович Десятников (28 листопада 1928 — 1 травня 2017) — радянський та український пожежник, начальник Головного управління пожежної охорони МВС України (1977—1993), генерал-майор внутрішньої служби (1983).

Біографія Народився 28 листопада 1928 р. в с. Россошинське Зерноградського району Ростовської області в селянській родині. Батько — тракторист, комбайнер, у роки Другої світової війни — механік-водій легендарного танка Т-34, мати — пересічна колгоспниця. У сім'ї було п'ятеро дітей. Пилип був найстаршим.

Закінчив Харківське пожежно-технічне училище МВС СРСР (1949), Вищі пожежно-технічні курси МВС СРСР (1957), Київський інженерно-будівельний інститут (1967).

З 1946 по 1993 рік працював в органах внутрішніх справ, із них понад 25 років на керівних посадах у підрозділах пожежної охорони УВС Київської обласної та міської Ради депутатів трудящих, а також в УПО (ГУПО) МВС України.

Починав службу курсовим офіцером ХПТУ МВС СРСР. З 1952 по 1955 рр. викладач Вільнюської школи МВС СРСР, потім Київського та Львівського пожежно-технічних училищ. Після закінчення Вищих пожежно-технічних курсів МВС СРСР працював у відділі навчальних закладів МВС Української РСР, займався пожежно-технічними училищами УкраїниУчилище в моей судьбе. http://vp.nuczu.edu.ua/uk/spohady/8-spogadi-vipusknikiv/11-desyatnikov-filipp-nikolaevich ..

Був одним із засновників Черкаського пожежно-технічного училища МВС СРСР.

З 1971 по 1975 р. — начальник об'єднаного УПО Києва та Київської області УВС Київського облвиконкому, після поділу у жовтні 1975 р. пожежної охорони Києва та області на окремі гарнізони, з 1975 по 1977 рр. — начальник УПО м. КиєваЗемля нескорених людей / над кн. працювали В. Мельник [та ін.]. – К. : Чорнобильінтерінформ, 2004. — С. 15.. У 1977 р. призначений начальником УПО МВС Української РСР, а в 1992 р. — начальником ГУПО МВС України.

Приділяв багато уваги вдосконаленню служби пожежної охорони, підвищенню її боєздатності та зміцненню матеріально-технічної бази. За час роботи Пилипа Миколайовича 18 обласних відділів пожежної охорони справили новосілля у власних нових приміщеннях. У Миколаєві з’явився перший в Україні закритий спортивний комплексІсторія самовідданого служіння народу. https://ns-plus.com.ua/2017/05/12/istoriya-samoviddanogo-sluzhinnya-naro/ . Пожежна охорона України неодноразово визнавалася серед найкращих у СРСР.

Був ініціатором створення СВПЧ-6 з охорони м. Прип'яті першої в СРСР пожежної частини з охорони міста «енергетиків-атомників». Після створення нового «міста енергетиків» Славутич, з ініціативи Ф.М. Десятникова була створена найбільша пожежна частина у СРСР.

Під час ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС (1986) очолював підрозділи пожежної охорони України з ліквідації наслідків аварії, вміло організував залучення додаткових протипожежних формувань з мобілізацією сил та засобів, дислокованих на території Української РСР, за що був нагороджений орденом ЛенінаГенерал Десятников о Чернобыле.https://www.rubin01.ru/info/news/general-desyatnikov-o-chernobyle.. Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії.

Після виходу на пенсію займався громадською діяльністю, пов'язаною із чорнобильською проблематикою. Проживав у м. Києві. Помер 1 травня 2017 р., похований на Звіринецькому цвинтаріПішов з життя ветеран Пожежної охорони Філіп Десятников. https://taurica.net/266429-Ushel-iz-zhizni-veteran-Pozharnoiy-ohrany-Filipp-Desyatnikov.html..

Громадська діяльність та особисте життя З 1994 року був у відставці. Брав активну участь у громадському житті. Обирався Президентом Всеукраїнської Чорнобильської спілки інвалідів МВС України, заступником голови асоціації «Чорнобиль» органів та військ МВС України, заступником голови Ради ветеранів МВС України, був членом громадської Колегії Міністерства України з питань НС та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофиВогонь Чорнобиля. Книга мужності й болю : літопис Чорнобильської трагедії у документах, фактах та свідченнях самовидців / вид. проект та авт. текст. В. Шкляр, М. Шпакуватий. – К.: Видавничий дім "Альтернативи", 1998. – С.283..

Обирався депутатом Київської міської ради (1973, 1975).

Майстер спорту СРСР із кульової стрільби. Захоплювався полюванням.

Нагороджений орденом Леніна (1986), орденами України «За заслуги» ІІІ ступеня (1998), ІІ ступеня (2002), І ступеня (2006)Указ президента України №578/200. https://www.president.gov.ua/documents/5782006-4495., а також багатьма державними та відомчими медалями та знаками, зокрема «За відвагу на пожежі» (1973), «Ветеран праці» (1984) та ін. нагородами. Почесний член Всеукраїнської асоціації ветеранів та пенсіонерів МНС (2008)У МНС вшанували колишнього начальника Управління пожежної охорони МВС України П.М.Десятникова. https://dsns.gov.ua/news/ostanni-novini/9272 .. Заслужений працівник МВС України.

Пам'ять

У Черкаському інституті пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля 10 червня 2017 року встановлено пам'ятну дошку засновникам навчального закладу, серед яких був і Пилип Миколайович Десятников.

Образ в художній літературі ISBN 966-504-218-1

Примітки

Література Вогонь Чорнобиля. Книга мужності й болю : літопис Чорнобильської трагедії у документах, фактах та свідченнях самовидців / вид. проект та авт. текст. В. Шкляр, М. Шпакуватий. - К.: Видавничий дім "Альтернативи", 1998. - 576 с.: Іл. ISBN 966-7217-20-5. Училище у моїй долі. http://vp.nuczu.edu.ua/uk/spohady/8-spogadi-vipusknikiv/11-desyatnikov-filipp-nikolaevich. Історія самовідданого служіння народу. https://ns-plus.com.ua/2017/05/12/istoriya-samoviddanogo-sluzhinnya-naro/. Земля нескорених людей / над кн. працювали В. Мельник [та ін.]. – К. : Чорнобильінтерінформ, 2004. – 144 с.: іл.