«Хороші діти не плачуть» (нід. Achtste Groepers Huilen Niet, укр. дослівно «Восьмикласники не плачуть») — нідерландська сімейна драма 2012 року на реальних подіях, знята режисером Деннісом Ботсом за сюжетом книги нідерландського дитячого письменника Жака Врінса «Восьмикласники не плачуть». В 2014 році норвезька режисерка Катаріна Лаунь зняла ремейк під назвою «Kule kidz gråter ikke» («Круті діти не плачуть»). В 2024 році в Бразилії вийшов ремейк режисерки Вівіанни Джунді «Meninas Não Choram» («Дівчата не плачуть»).

Сюжет Аккі (Ханна Оббек) — учениця 8 класу. У вільний час любить грати у футбол. У неї є кілька хороших друзів і вона любить більшість дітей у своєму класі. Однак є один хлопець, якого вона ненавидить. Його звуть Джоеп (Нільс Веркойєн) і вони сваряться через день. Але одного разу, коли клас грає у футбол під час обідньої перерви, Джоеп заходить занадто далеко й завдає болю Елізі, найкращій подрузі Аккі. Аккі хоче помститися і після школи Джоеп і Аккі починають бійку. Бійка скоро закінчується, бо про це дізнається їхня вчителька — пані Інна. Коли Аккі повертається додому, в неї з носа тече кров. Пізніше ввечері ніс знову спонтанно починає кровоточити. Її мама хвилюється і веде доньку до лікаря. Ситуація набуває трагічного повороту, коли Аккі дізнається, що у неї лейкемія. Незважаючи на це, Аккі намагається зайнятися підготовкою до наступного футбольного турніру. Друзі підтримують її, але Аккі збентежена, коли їй доводиться провести кілька днів у лікарні. Тим не менш, вона відчайдушно хоче поїхати в шкільний табір, де вона грає в різні ігри. Коли вони граються в хованки, Аккі ховається на дереві. Вона не може спуститися сама і зрештою Джоеп залазить на дерево, щоб допомогти їй злізти. З цього моменту вони друзі. Того ж дня Аккі раптово втрачає свідомість. Її мають доставити до лікарні.

Аккі починає приймати хіміотерапію, але оскільки лейкемія сильно прогресує Аккі розуміє, що вона, ймовірно, не виживе. У емоційній сцені Аккі дізнається, що рак поширився на її мозок і що хворобі не можна зарадити. Вона просить свою найкращу подругу Елізу (Фіона Лівінгстон) зіграти від її імені у футбольному турнірі, оскільки вона знає, що не зможе відвідати турнір сама. Її товариші по команді вирішують зіграти в імпровізовану гру в лікарні, так що з кімнати, де стоїть ліжко Аккі було видно поле і вона могла спостерігати за грою. Щасливо спостерігаючи за ними Аккі мирно помирає. Її однокласники вшановують пам'ять Аккі на шкільному турнірі, де її дух буде присутній через однокласників, які носитимуть її ім'я на формі і банерах по всій території.

Основа фільму У 1980–1990–х, коли нідерландський дитячий письменник Жак Врінс працював вчителем, а потім директором початкової школи у селі Бакель, провінція Північний Брабант, Нідерланди, у 8 класі вчилася 12–ти річна дівчинка на ім'я Анке (Анке Гьорц), з якою сталася ця історія. Пізніше, однокласниця Анке жартома запропонувала Жаку написати про Анке книгу, і сама дівчинка цього хотіла. Цю ідею підтримала мама Анке, вона довго вмовляла письменника написати твір, той довго вагався, але все–таки згодився. Під час написання книги автор час від часу «кидав» її писати, але потім продовжував. Він замінив ім'я людей на вигадані та «увів» в історію вчительку Інну, замість вчителя, щоб «відірватися» від історії.

Через довгих 8 років книга побачила світ. Першою прочитала мама Анке і їй одразу сподобався твір, батько не захотів цього робити, але вони одразу впізнали у героїні свою доньку.

Книга офіційно перекладена з нідерландської на німецьку, латиську, данську, італійську та норвезьку мови. На жаль, українською мовою офіційно твір не перекладено.

У квітні 2012 року вийшов епізод нідерландської телевізійної передачі «Воз'єднання» («De Reünie») під назвою «Маленький капітан, Бакель» («De kleine Kapitein, Bakel»). В цьому епізоді показали зустріч вчителя та дитячого письменника Жака Врінса зі своїми учнями через 30 років. Крім того, зустріч була присвячена пам'яті Анке, у передачі також показали будинок сім'ї Анке та розказали справжню історію дівчинки.

У 2023 році книга була номінована на звання «Краща книга 2023» від жіночого нідерландського журналу «Tina», зайнявши 17 місце.

Зйомка 15 березня 2011 року стало відомо про плани зйомок фільму. 13 липня 2011 з'явилася інформація, що Йоганна тер Стіге та її дочка Ханна Оббек зіграють головні ролі у фільмі, а також що Ханна Оббек спеціально збрила волосся заради ролі у фільмі. 18 серпня 2011 року повідомлялось, що зйомки стрічки продовжуються у місті Весп. 26 серпня 2011 року повідомлялось, що центр відпочинку «De Wolfskuil» в Оммені став місцем для зйомки кінофільму. Крім того, десятеро дітей з міста Оммен змогли взяти участь статистами в екранізації книги. 15 лютого 2012 року стало відомо, що зйомки фільму проходили у Гарлемі. У вересні 2017 року повідомлялося, що лікарню фільму знято в лікарні Альберта Швейцера міста Дордрехт.

Акторський склад +Головні ролі АкторРольПриміткаХанна ОббекАккіХанна Оббек спеціально збрила волосся заради ролі у фільміНільс ВеркойєнДжоепФіона ЛівінгстонЕлізаНайкраща подруга АккіБрем ФлікЛоренсНайкращий друг АккіАмін БеляндузБрамметьєМаленький БремЄва Ван дер ГухтВчителька панна ІннаЙоганна тер СтігеМати АккіЙоганна тер Стіге є матір'ю Ханни Оббек (Аккі) як у фільмі, так і в реальному житті.Рейноут БуссемакерБатько АккіЛоек Пітерс«Вусатий лікар»Лікуючий лікар АккіКріс Комваліусмедсестра АфідаКсандер СтраатВчитель Генк +Другорядні роліАкторРольГеніо де ГроотЛікар загальної практикиГанна ВербумРебекаЛіке ван ЛексмондЛуїзаМаттейн ГартемінкБатько ДжоепаЛукас ДайкерРікоЛея ВластраТамараКалтум ель ФанМати БрамметьєРене де ГраафКрістельБрем ван дер ГуєнФранклінВенді ван ден ТопМедсестра ВерлеЖак ВрінсЧоловік на велосипедіМануель ВендербосАрбітр

Критика та сприйняття Фільм одразу став популярним та отримав декілька нагород і номінацій.

На сайті IMDb фільм має рейтинг 7,4/10 на основі 4 тисяч оцінок.

На нідерландському сайті «Scholieren» фільм має позитивні відгуки.

На сайті «Moviemeter» фільм має оцінку 3,65 із 5, на основі 785 відгуків.

Оцінки критиків Критики загалом позитивно оцінили фільм відзначаючи його здатність розкрити складну тему дитячої онкології у доступній та емоційно збалансованій формі. Рецензенти виділяють кілька ключових аспектів стрічки:

Баланс драми та оптимізму: Більшість критиків підкреслюють, що режисерові Деннісу Ботсу вдалося створити «чесний триб’ют» юним героям, які борються з хворобою, не перетворюючи фільм на надмірно депресивне видовище. Стрічка поєднує важкі моменти з гумором та легкістю, що робить її зрозумілою для цільової аудиторії — дітей та підлітків. Водночас деякі рецензенти зауважують, що надмірний оптимізм та намагання зробити «щось веселе» з кожної невдачі героїні іноді межують із запереченням трагізму реальної ситуації; Фокус на колективі та соціальних взаєминах: Критики відзначають вдале рішення режисера не зосереджуватися виключно на клінічних аспектах лейкемії. Замість цього увага часто переключається на однокласників Еккі, їхні переживання, перше кохання та підготовку до футбольного турніру. Це дозволяє глядачеві краще зрозуміти, як хвороба однієї дитини змінює динаміку всередині всього колективу.

Виконавці головних ролей отримали високі оцінки:

Ханна Оббек (Аккі) була названа «відважною» та «переконливою», а її гра свідчить про значне професійне зростання; Нільс Веркойєн (Джоеп) також отримав схвальні відгуки; критики радили уважно стежити за кар'єрою цього молодого актора; Другорядний акторський склад, включаючи дорослих (батьків, вчительку та лікаря), був описаний як такий, що чудово впорався зі своїм завданням.

Критичні зауваження та стилістика

Діалоги: На початку фільму деякі репліки здалися критикам дещо скутими та штучними, хоча надалі ця проблема зникає; Стиль: Окремі рецензенти порівнювали фільм із «мюзиклом без пісень» через велику кількість веселої музики та епізодичність ситуацій; Реалізм: Фільм хвалять за делікатність і відсутність зацикленості на «порочних сторонах натури» або атмосфері повної безвиході, що відрізняє його від типових підліткових драм.

Рецензенти погоджуються, що фільм є щирим і здатним викликати сильні емоції не лише у дітей, а й у дорослих глядачів — під час показів у залах часто було чути плач. Стрічка змушує підлітків вперше серйозно замислитися над питаннями життя, смерті та важливості підтримки.

Загальний рейтинг фільму в нідерландських виданнях коливався від 3.5 до 4 зірок з 5.

Нагороди

Премія «Золотий фільм» (2012, перемога); Приз глядацьких симпатій «Золоте теля» Нідерландського кінофестивалю (2012, перемога); Премія Рембрандта за найкращий нідерландський молодіжний фільм (2012, перемога); Премія Рембрандта за найкращу голландську жіночу роль (2012, номінація — Ханна Оббек); Премія Рембрандта за найкращу пісню до фільму (2012, номінація — Кім–Ліан ван дер Мей); Приз глядацьких симпатій за найкращий повнометражний фільм на TIFF Kids (2013, перемога); Найкращий дитячий фільм на Китайському міжнародному дитячому кінофестивалі (2013, перемога); Віденський міжнародний кінофестиваль (перемога); Токійський міжнародний кінофестиваль (перемога); Санкт–Петербурзький «Фестиваль фестивалів» (перемога);

Amsterdam Cinekid Award (номінація); Молодіжний журнал Hilverum NOS ― Найкращий фільм; Hilversum Zapp Live ― Найкращий фільм; Тегеран Центр Інтер. du Film Jeunesse: Найкращий фільм; Приз глядацьких симпатій кінофестивалю в Тунісі–Карфаген; Вибір журі кінофестивалю в Бенгалуру; Премія журі Буенос–Айреса Нуева Мірада; Нагорода «Грифон» за найкращий фільм у категорії «13+» на кінофестивалі Giffoni Sao Paulo переважною більшістю голосів.

Фестивалі

Кінофестиваль Cine Europa в Мандалуйонг; Кінофестиваль Європейського Союзу; Дитячий міжнародний кінофестиваль у Торонто; Каннський кінофестиваль; Кінофестиваль у Гіффоні; Венеціанський міжнародний кінофестиваль; Міжнародний кінофестиваль у Буенос–Айресі «Nueva Mirada» для дітей та молоді; Міжнародний фестиваль дитячого кіно «Лукас»; Міжнародний кінофестиваль для дітей та юнацтва Buster; Кінофестиваль у Сан–Дієго; Нідерландський кінофестиваль; Кінофестиваль у Мілуокі; 7–й Кіпрський міжнародний кінофестиваль; Міжнародний кінофестиваль на Близькому Сході в Абу–Дабі; Cinekid (Сінекід); Досвід Giffoni в Албанії; Чиказький міжнародний фестиваль дитячого кіно; Римський міжнародний кінофестиваль; Віденський міжнародний кінофестиваль для дітей; Європейські кінопремії; Кінофестиваль для молодої аудиторії Ale Kino Poznan; Індійський міжнародний фестиваль дитячого кіно; Джіфоні – Кінофестиваль в Сан–Паулу; Нью–Йоркський міжнародний дитячий фестиваль; Фестиваль молодіжного кіно BUFF, Мальме; Злінський міжнародний кінофестиваль для дітей та молоді; 20–й Європейський кінофестиваль; Міжнародний карнавал дитячого кіно; Міжнародний фестиваль дитячого кіно в Пусані; 12–й Китайський міжнародний фестиваль дитячого кіно; Фестиваль молодіжного кіно в Адж'ялі; Міжнародний фестиваль дитячого кіно в Бенгалуру; Міжнародний центр кіно для дітей та молоді.

Прокат фільму Фільм виходив на DVD та Blu–ray дисках. Диски мали додаткові матеріали: Кліп пісні до фільму Kim–Lian — «Dit Pakt Niemand Ons Meer Af»; відео слайд–шоу коміксів Лоренса; документальний фільм про зйомки фільму, DVD–видання включало спеціальний випуск програми «Воз'єднання» про 8 клас Жака Врінса від 29 квітня 2012 KRO De Reünie — «De Kleine Kapitein’, Bakel», у Blu–ray версії даний випуск відсутній. Станом на січень 2026 диски доступні у Нідерландах та Бельгії. Всього стрічка в прокаті зібрала 2,505,687 доларів США.