Премія Semper Viper імені Джо Білла Драйдена (, від , «завжди», та , «гадюка» — неофіційна назва літака F-16) — авіаційна нагорода імені загиблого пілота-випробувальника Джо Білла Драйдена, що присуджує компанія Lockheed Martin льотчику, який продемонстрував виняткові здібності.
Історія Джо Білл Драйден був відомим пілотом Повітряних сил США та льотчиком-випробувачем компанії General Dynamics, який розбився 24 травня 1993 року, під час випробувального польоту в Техасі на літаку цієї компанії, багатоцільовому винищувачі F-16.
Перша нагорода імені Джо Білла Драйдена, за 1995 рік, була присуджена американським льотчикам, майору Роберту Нолану і капітану Джеральду Свіфту, з 39-ї льотно-випробувальної ескадрильї авіабази Еглін, штат Флорида, які зуміли посадити літак зі зламаними основними засобами управління.
Першим неамериканським пілотом, який отримав цю нагороду в 1997 році, був майбутній бельгійський астронавт Франк Де Вінне. Йому вдалося безпечно приземлитися на своєму F-16, попри несправність двигуна та основних приладів літака. Пілот вирішив не використовувати катапультне крісло, оскільки існувала велика ймовірність того, що літак упаде в густонаселених околицях міста Леуварден.
Нагороджені Вересень 1995 — майор Роберт Нолан () і капітан Джеральд Свіфт (); останній під час свого першого польоту успішно посадив літак зі зламаною основною системою управління. 1996 — майор Ерік Гатчинз (); посадив літак після збою масляної системи та задимлення кабіни. 12 лютого 1997 — Франк Де Вінне (); посадив літак у складних погодних умовах після відмови двигуна та навігаційної системи. 23 серпня 1998 — капітан Ерік Петтіджон (); пролетів на пошкодженому літаку 120 миль над ворожою територією та безпечно приземлився під час місії Northern Watch SEAD. Травень 1999 — майор Майкл Лі (); керував літаком під обстрілами зенітними ракетами під час операції Northern Watch в Іраку. 23 лютого 2000 — підполковник Скотт Болдвін (); посадив F-16C із двигуном, який працював на максимальній потужності. Листопад 2001 — капітан Крейг Меріон (); здійснив 8-годинний бойовий виліт для захисту армійського конвою в Афганістані. Березень 2002 — підполковник Берт Бартлі (); охороняв місце катастрофи вертольота MH-47 в Афганістані для забезпечення евакуації тих, хто вижив. 30 березня 2003 — майор Едвард Лінч () і капітан Браян Волф (); забезпечили прикриття наземних сил вночі під час піщаної бурі, операція «Свобода Іраку». Березень 2004 — майор Ендрю Лайонс (); за внесок у боєготовність 421-ї авіаційної ескадрильї під час розгортання на авіабазі Балад, операція «Свобода Іраку», та за перше успішне бойове застосування там керованої бомби GBU-38.
Примітки