Ю́ліус Лю́двіг Ва́йсбах (; 1806—1871) — німецький математик, інженер-механік та гідравлік.

Життєпис

Юліус Вайсбах народився в поблизу Аннаберга і був восьмою дитиною у сім'ї Крістіана Готліба Вайсбаха (, 1764—1835) та Крістіани Ребекки Штефан (, 1775—1850). Його батько був змінним майстром на молотковому млині у Міттельшмідеберзі, а мати походила з родини теслярів з . Юліус ріс у скромному достатку та відвідував сільську школу. Батько помітив здібності сина до наук й дозволив йому відвідувати середню школу в Аннаберзі. Юліус Вайсбах був старанним учнем і пропустив там лише два заняття протягом цілого року. У 1820 році він продовжив здобувати освіту в Королівській гірничій школі у Фрайберзі. З 1822 по 1826 рік Ю. Вайсбах опановував мінералогію, геологію, математику, фізику, машинобудування та практичну гірничу справу у Фрайберзькій гірничій академії.

У 1827 році Юліус продовжив навчання в Геттінгенському університеті імені Георга Августа та в Політехнічному інституті у Відні. Його наставниками були (Геттінген) і Фрідріх Моос (Фрайберг і Відень). Карл Фрідріх Гаусс також згадується у цьому контекстіH. Undeutsch (Hrsg.): Zum Gedächtnis an Oberbergrat Professor Dr. h.c. Julius Ludwig Weisbach anläßlich seiner hundertjährigen Geburtstagsfeier. Freiberg 1906, правда без доказів того, що Вайсбах дійсно відвідував лекції Гаусса .

У 1830 році Вайсбах отримав стипендію для поїздки до Австрії та Угорщини для вивчення гірничої справи. Через рік він повернувся до Фрайберга й викладав математику в середній школі.

У 1833 році Фрайберзька гірнича академія взяла Ю.Вайсбаха викладацьку посаду на кафедрі прикладної математики та гірничої техніки, а у 1836 році його було призначено професором прикладної математики, механіки, гірничої техніки та маркшейдерської справи. Пізніше він також читав лекції з кристалографії, нарисної геометрії та інших дисциплін. Володів декількома іноземними мовами.

Поїздка у 1839 році на посилила інтерес Вайсбаха до гідравліки та призвела його до перших публікацій у цій галузі. Водночас він зробив великий внесок у розвиток маркшейдерської техніки, запровадивши у використання теодоліт замість компаса і транспортира.

У 1854 році Вайсбаху запропонували посаду у Цюрихській політехніці (відкрилась у 1855 році), однак, він вирішив залишитися у Фрайберзі і наступного року взяв на себе нове завдання — викладання курсу з проектування машин. Також у 1855 році він відвідав Всесвітню виставку у Парижі, працюючи в дорозі над коректурою нового видання свого підручника з механіки.

Сім'я 26 листопада 1833 року Ю. Васбах одружився з Марі Вінклер (, 1807—1878). Їхній син, Альбін Вайсбах (1833—1901), згодом став професором мінералогії. Його дочка Марія (, 1835—1908) вийшла заміж у 1860 за , колишнього студента Фрайберзької академії. Пара перебралась до Ласалла, (штат Іллінойс, США), де Геґелер заснував компанію .

Внесок у науку

Науково-педагогічна діяльність Вейсбаха особливо відома починаючи з 1841 року, коли він розпочав свої дослідження з різних питань гідравліки. Дослідження ним стиснення струменя води при витіканні через отвори та короткі трубки належить до одних з найважливіших успіхів у гідравліці після Д. Бернуллі. Практичні коефіцієнти, отримані Вейсбахом зі спостережень над витіканням води через отвори у тонкій стінці та протіканням по трубах, значною мірою спростили усі розрахунки для цього розділу гідравліки.

Результати своїх досліджень у гідравліці Вайсбах опублікував наступних монографіях: «Versuche über den Austluss des Wassers durch Schieber, Hähne, Klappen und Ventile» («Досліди з витікання води через шибери, крани, заслінки та вентилі», Лейпциг, 1842); «Versuche über die unvollkomende Kontraction des Wassers beim Ausfluss desselben aus Röhren und Gelassen» («Експерименти з недосконалого стиснення води при витіканні з труб і каналів», Лейпциг, 1843); «Experimental hydravlik» («Експериментальна гідравліка», Фрайберг, 1856).

Крім гідравліки, Ю. Вайсбах займався геодезією, маркшейдерською справою, розробив монодиметричні та анізометричні (аксонометричні) методи проєціювання у нарисній геометрії. З наукових праць Вайсбаха у цих галузях технічних наук слід відзначити: «Handbuch der Bergmaschinenmechanik» («Довідник з механіки гірничих машин», 2 т., Лейпциг, 1835—1836); «Markscheidekunst» («Маркшейдерія», 2 т., Брауншвейг, 1850—1859); «Der Ingenieur: Sammlung von Tafeln, Formeln und Rageln der Arithmetik, Geometrie und Mechanik» («Інженер: Збірник таблиць, формул і правил арифметики, геометрії та механіки», Брауншвейг, 1874—1877); «Versuche über die Leistung eines einfachen Reactionsrades: an einem größeren Modelle» («Експерименти щодо продуктивності простого реактивного колеса: велика модель», Фрайберг, 1851).

Також, Вайсбах публікував багато статей в технічних журналах: «Polytechnische Centralblatt», «Ingenieur», «Civilingenieur» та у «Polytechnische Mittheilungen». В останньому Вайсбах опублікував свою статтю про аксонометричну проекцію під заголовком «Anleitung zum axonometrischen Zeichnen» («Вказівки до аксонометричного креслення», Фрайберг, 1857).

Будучи умілим експериментатором, він представив більшість своїх результатів у книзі «Experimental-Hydraulik» (Фрайберг, 1855); вони також узагальнені в розділі гідравліки його головної праці «Lehrbuch der Ingenieur und Maschinenmechanik» («Підручник з інженерії та механіки машин», 3 т., Брауншвейг, 1845—1854). Ця двотомна (і згодом тритомна) праця мала п'ять видань між 1845 і 1901 роками й була перекладена англійською та іншими мовами.

Протягом своєї професійної кар'єри Вайсбах видав чотирнадцять книг і опублікував п'ятдесят дев'ять статей з математики, механіки та геодезії, але більшість серед них — це були статті з гідравліки.

Відзнаки та нагороди

З 1850 року Вайсбах отримав низку професійних нагород, включаючи ступінь почесного доктора Лейпцизького університету в 1859 році та перше почесне членство, надане у 1860 році. Він був членом-кореспондентом Петербурзької академії наук, Шведської королівської академії наук та Національної академії деї Лінчеї.

Бібліографія Handbuch der Bergmaschinenmechanik (zwei Bände), Weidmann, Leipzig 1835/1836. Lehrbuch der Ingenieur- und Maschinen-Mechanik, Friedrich Vieweg und Sohn, Braunschweig 1846—1868. Частина 1 Erster Theil: Theoretische Mechanik. ; ; (books.google.com.ua Частина 2 Zweiter Theil: Statik der Bauwerke und Mechanik der Umtriebsmaschinen. ; . Частина 3 Dritter Theil: Die Zwischen- und Arbeitsmaschinen enthaltend. ; ; . Der Ingenieur. Sammlung von Tafeln, Formeln und Regeln. Friedrich Vieweg und Sohn, Braunschweig. . . Die neue Markscheidekunst und ihre Anwendung auf die Anlage des Rothschönberger Stollns bei Freiberg. Friedrich Vieweg und Sohn, Braunschweig 1851. Die Experimental-Hydraulik. Eine Anleitung zur Ausführung hydraulischer Versuche im Kleinen, nebst Beschreibung der hierzu nöthigen Apparate. J. G. Engelhardt, Freiberg 1855; . Die monodimetrische und anisometrische Projectionsmethode. In: Polytechnische Mitteilungen von Volz und Karmarsch. Band 1. Tübingen 1844, S. 125—136 Anleitung zum axonometrischen Zeichnen. J. G. Engelhardt, Freiberg 1857. Vorträge über mathematische Geographie, gehalten an der königlich sächsischen Bergakademie zu Freiberg. J. G. Engelhardt, Freiberg 1878 (edoc.hu-berlin.de).

Примітки

Посилання

Праці Юліуса Вайсбаха у Цифровій бібліотеці Німеччини