Іґнацій Аніцета Кезгайло Завіша (Ке(є)з(ж)г(ґ)айло — від , , ) гербу Лебідь ( 16 квітня 1696 — 16 серпня 1738) — державний діяч Великого князівства Литовського та Речі Посполитої, мечник (1730—1734) і підкоморій (1734—1736) великий литовський, маршалок надвірний литовський (1736—1738); полковник посполитого рушення Мінського воєводства (1733), генерал-майор кавалерії; староста мінський (1720), чечерський, бобруйський, хіславицький, суміліський, інтуркейський.
Життєпис Народився Іґнацій 16 квітня 1696 рокуPamiętniki Krzysztofa Zawiszy, wojewody mińskiego (1666-1721) wyd. z oryg. rękopismu i opatrzone przypiskami przez Juliana Bartoszewicza,, Warszawa; Drukarnia Gazety Polskiej; Jan Zawisza, 1862, s. 14. в сім'ї на той час Мінського старости Кшиштофа Станіслава Завіші та Терези з Тишкевичів, доньки крайчого великого литовського . Мав сестру Барбару. Підписувався як «граф на , Бердичеві та Завішині»Насевіч В. Завішы // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. — Мн.: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — Т. 1: Абаленскі — Кадэнцыя. — ISBN 985-11-0314-4. — С. 639..
1717 року батько відправив Іґнація на навчання до лицарської школи в ДрезденіPamiętniki Krzysztofa Zawiszy Wojewody Mińskiego (1666—1721), wyd. z oryg. rękopismu i opatrzone przypiskami przez Juliana Bartoszewicza, Warszawa: J. Zawisza, 1862, s. 372—373.. Цього ж року разом із Казимиром Домініком Огінським відвідували короля Августа II під час перебування останнього на лікуванні в ТеплицяхAdam Kucharski, Staropolska turystyka uzdrowiskowa w XVIII wieku, [w:] Czasy nowożytne, Tom 23, 2010, s. 134.. Служив у литовському війську, був полковником посполитого рушення Мінського воєводства (1733), пізніше отримав звання геренала-майора кавалерії.
1720 року від батька отримав староство мінськеUrzędnicy Dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku, Spisy, t. XI, Urzędnicy centralni i dostojnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego XIV—XVIII wieku: Spisy, Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1994, s. 252.. Цього ж року був послом на сейм від Мінського повітуPamiętniki Krzysztofa Zawiszy, wojewody mińskiego <1666-1721> wydane z oryginalnego rękopismu i opatrzone przypiskami, Warszawa 1862, s. 356.. Був також старостою чечерським, бобруйським, хіславицьким, суміліським, інтуркейським.
17 квітня 1730 року був призначений на посаду мечника великого литовськогоUrzędnicy Dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku, Spisy, t. XI, Urzędnicy centralni i dostojnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego XIV—XVIII wieku: Spisy, Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1994, s. 99.. Обирався послом від Мінського воєводства на сейми 1730 і 1733 роківTeka Gabryela Junoszy Podoskiego, t. IV, Poznań 1856, s. 18, 315.. 10 серпня приєднався до конфедерації Новогрудського воєводства, очолюваної Миколаєм Фаустином Радзивіллом проти Станіслава Лещинського та на підтримку Августа IIIAndrej Macuk, Polityka rosyjska w Rzeczypospolitej w 1733 roku a kandydatura «Piasta», [w:] Klio. Czasopismo poświęcone dziejom Polski i powszechnym, t. 29 (2)/20, s. 100.. Як депутат провінції Великого князівства Литовського підписав pacta conventa Августа III 1733 рокуVolumina Legum, t. VI, Petersburg 1860, s. 309..
1732 року разом із своєю матір'ю, Терезою Завішою з Огінських, заснував василіянський кляштор у Малих Лядах і виділив на нього 4000 польських злотих. 1737 року склав обітницю збудувати муровану церкву, проте не здійснив її через власну смерть. Його вдова Марцибела двічі виділяла кошти на розбудову монастиря — 2000 злотих 1746 року та 8000 злотих 1760 рокуChomik Piotr, Kult Ikon Matki Bożej w Wielkim Księstwie Litewskim w XVI—XVIII wieku, Białystok, Wydział Historyczno-Socjologiczny Uniwersytetu w Białymstoku, 2003, s. 143, 312—313.
25 липня 1734 року став підкоморієм великим литовськимUrzędnicy Dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku, Spisy, t. XI, Urzędnicy centralni i dostojnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego XIV—XVIII wieku: Spisy, Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1994, s. 151.. 1735 року підписав ухвалу генеральної ради Варшавської конфедерації 1733 рокуUchwała Rady Generalnej Konfederacji, 1735, s. 21.. Цього ж року був нагороджений Орденом Білого ОрлаKawalerowie i statuty Orderu Orła Białego 1705—2008, 2008..
На початку 1735 року перебував із візитом у Петербурзі як екстраординарний посол короляManifest hr. Zawiszy podkom. W. X. L. Star. etc. Extraordynaryj. posła przy dworze Rossyjskim, 1735 d. 7 Januarii., з нагоди чого був складений 1 березня представниками академічної преси привітальний вірш російською та німецькою мовами, який досі зберігається в музеї «кунст-камера» Російської Академії НаукWołoszyński, Polacy w Rosji 1801—1830, Książka i Wiedza 1984..
1 січня 1736 року отримав посаду маршалка надвірного литовськогоUrzędnicy Dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku, Spisy, t. XI, Urzędnicy centralni i dostojnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego XIV—XVIII wieku: Spisy, Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1994, s. 79..
Помер 16 серпня 1738 рокуJózef Wolff, Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego: 1385—1795. — Kraków, 1885, s. 182.. Усі маєтності успадкувала вдова МарцибелаНасевіч Вячаслаў. Тэрыторыя Чэрвеньскага раёна ў перыяд феадалізму // Памяць/Чэрвенскі раён. 22 лютого 1740 року був похований у єзуїтському костелі в МінськуRelacya o Pogrzebie Jasnie Wielmoznego Jegomosci Pana P. Ignacego Rozyca Zawiszy, Marszałka Nadwornego W. X. L. w Kościele Mińskim Soc: Jesu, w tym Roku 1740. Dnia 22 Februarii odprawionego, przez trzy dnia trwaiącego..
Сім'я 1727 року одружився з Марцибелою з Огінських, донькою Віленського воєводи Казимира Домініка Огінського. Дітей не мали.
Примітки
Джерела Насевіч В. Завішы // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. — Мн.: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — Т. 1: Абаленскі — Кадэнцыя. — ISBN 985-11-0314-4. — С. 639.