Переяславське староство — колишня адміністративно-територіальна одиниця у складі Київського воєводства Речі Посполитої.
Історія Станом на XVI ст. колишні землі Переяславського князівства були спустошені і вкрай малозаселені після монгольської навали на Русь. Внаслідок занепаду свого головного адміністративного центру — Переяслава, регіон за часів Великого князівства Литовського і Руського входив у склад Київського староства, а з кінця XV ст. Черкаського староства Київського воєводства.Лятошинський М.В. Історичний нарис територіального складу Полтавщини.
Відродження цих земель формально розпочалось 6 березня 1585 р., коли король Стефан Баторій надав князю та воєводі київському Костянтину Острозькому привілей «на осажнование мъста Переяславля». За цією грамотою князь мав право «вь томъ то Переяславлю замокъ збудовати» на теренах давнього дитинця, що він і зробив звівши дере'вяно-земляну фортецю. Відновлене королівське містоIdea państwa kozackiego na ziemiach ukrainnych w XVI—XVII wieku швидко відродилось й отримало магдебурзьке право з власним гербом, які були підтверджені потім грамотою Сигізмунда III.У 17му столітті Переяслав був містом зброярів.
9 грудня 1620 року король Речі Посполитої Сигізмунд III Ваза дав Янушу Заславському, волинському воєводі, після смерті Януша Острозького, каштеляна краківського, в довічне володіння Переяславське староство з містами Яготин і Гельмязів і всіма приналежностями, за винятком маєтків, які він надав Яну Чернишевському, тобто міст Березань, Биків, Яблунів і Миргород.
Селітряні добра Після смерті в 1620 р. Януша Острозького, містечка Березань, Биков, Яблунів та Миргород були виділені зі складу Переяславського староства і привілеєм Сигізмунда III від 1620 р. передані для вироблення селітри Яну Чернишевському.ПРО МІСТО Надалі селітряні промисли разом з належними до них “слободами” опиняються держанні Лукаша Жолкевського. В люстрації Переяславського староства за 1636 рік серед містечок “яким строк слободи ще не вийшов”, що належали “адміністрації селітряних добр” у володінні Жолкевського, згадуються Полтава, Жигмунтів (Устивиця), Краснопіль (В. Сорочинці), Крупіль і село Чумгак. Також в люстрації згадується “нова слобода” — містечко Гадяч з прилеглими до нього “здавна і ново осадженими” слободами. Неспівпадіння земель адміністрації селітряних добр з кордонами Переяславського староства призвело до конфлікту між Жолкевськими й Конєцпольськими з одного боку, та Вишневецькими які здавна тримали Черкаське староство. Конфлікт завершився захопленням Яремою Вишневецьким Полтави, Гадяча та інших володінь Конєцпольських. Решту земель в 1647 р. отримав Олександр Конєцпольський.Перебування великого коронного гетьмана Станіслава Конєцпольськогона Полтавщині: два листи, написані в Полтаві в 1639 році
Список старост
Коментарі
Примітки