Плешкевич Омелян Іванович

Омеля́н Іва́нович Плешке́вич (, Борятин — , Чикаго) — український і американський громадський діяч, один із чільних представників кооперативного руху в Україні, співзасновник Українсько-Американської кредитової спілки «Самопоміч» у Чикаго, президент Світової ради Українських кредитових спілок з 1977 по 1987 рік.

Біографічні дані

Походження Рід Омеляна Плешкевича походить від козацького старшини, що служив у війську Івана Мазепи й утік на захід України після поразки в Полтавській битві 1709 рокуРоман Горак. «Великий самотній з великого Роду». Газета «За Вільну Україну», 3–4 серпня 2001. Батько Омеляна, Іван Плешкевич, і дід, Петро Плешкевич, були українськими греко-католицькими священниками. Дядько його діда, Симон Плешкевич, був близький приятель Маркіяна Шашкевича і став першим священником, який виголосив проповідь українською мовою у Львівському архикатедральному соборі Святого Юра, на той час головній святині українських греко-католиків. Омелянова бабуся, Антоніна Вахнянин, була сестра засновника «Просвіти» Анатоля Вахнянина. Омелян також був небіж Казимежа Світальського, прем'єр-міністра Польщі (1929)Володимира Качмар. «Нариси історіх нашого роду». — Львів, 2009, стор. 39.

Під час Першої світової війни австрійська влада заарештувала Івана Плешкевича за підозрою в симпатіях до Росії, а під час польсько-української війни, у травні 1919 року, польська влада на кілька місяців ув'язнила його у львівській тюрмі «Бригідки». Сам Іван Плешкевич у 1920-х роках був активний громадський діяч. Він заснував кооперативну кредитну спілку, читальню «Просвіти», українську школу й інші українські організації у своїй громаді.

Діяльність у Європі 1927 року Омелян Плешкевич закінчив Сокальську гімназію, а 1931-го — Львівську вищу школу закордонної торгівлі. Тоді працював у Стрию, у великій молочній кооперації «Маслосоюз». 1934 року він склав іспити на ревізора у Варшаві й одержав від польського уряду дозвіл працювати ревізором великих фінансових і торговельних установ у Польщі. У цей час він, зокрема, ревізував молочні кооперативиUkrainian Cooperative Movement in Diaspora.': Historical Overview, 1940—1992. Editor-in-chief Omelan Pleszkewycz. Chicago, Illinois: World Council of Ukrainian Cooperatives. pp. 135—137.. Під час німецької окупації з 1941 по 1944 рік він ревізував українські кооперативи та кредитні спілки на Тернопільщині.

Омелян Плешкевич володів українською, англійською, німецькою, польською та російською мовами . Після Другої світової війни він перебрався з України до Австрії, з 1945 по 1946 рік жив у Відні. Перебуваючи там, він вивчав зовнішню торгівлю у Віденському економічному університеті. 1946 року Плешкевич переїхав до Німеччини, де поблизу Мюнхена працював директором табору для переміщених осіб, яким керувала ООН. Там він заснував кредитну спілку.

Діяльність в Америці У 1949 році Омелян Плешкевич емігрував з Німеччини до США, де спочатку працював чорноробом на заводі «Раєрсон стіл» у Чикаго.

1951 року він став співзасновником Українсько-Американської кредитової спілки «Самопоміч», використавши близько 500 доларів США, що їх зібрали українські біженці. Спілка подавала фінансові послуги людям, які не знали мови, законів та місцевих звичаїв і яким було важко одержати позики поза межами української громади. Перші два роки ця спілка діяла в офісі місцевого українського громадського центру, а її засновники працювали на добровільних засадах. Омелян Плешкевич відповідав за нагляд за щоденною діяльністю кредитної спілки та за провадження повної та точної документації. У 1953-му він став першим найманим працівником цієї спілкиA historical overview of a 50-year-old financial institution and pillar of community life Ukrainian Weekly. November 18, 2001. No. 46, Vol. LXIX. Він обіймав посади скарбника та головного виконавчим директором спілки «Самопоміч» від 1951 року до свого виходу на пенсію в 1978-му. Даючи іпотечні кредити понад 1200 українським родинам, які купували будинки, і десяткам українських підприємств у 1950-х і 1960-х роках, Українсько-Американська кредитова спілка «Самопоміч» відіграла значну роль у збереженні української ідентичності району «Українське село» в Чикаго. 1969 року Омелян Плешкевич став головою Кооперативного відділу Світового конґресу українців. У 1974 році Плешкевича удостоїли званням «Українець року» () . Після виходу на пенсію з посади скарбника та головного виконавчого директора Українсько-Американської Кредитової Спілки «Самопоміч» у 1978 році він залишився в штаті як почесний президент і консультант і далі працював у кредитній спілці п'ять днів на тиждень до 2004 року, коли йому було 96 років. Ця кредитна спілка виросла і на час його смерті стала сьомою за величиною в штаті Іллінойс із активами понад 450 мільйонів доларів.

З 1977 по 1987 рік Омелян Плешкевич був президентом Світової ради Українських кредитових спілок, головної організації українських кредитних спілок у Сполучених Штатах, Канаді та Австралії. 1988 року ці кредитні спілки разом мали 1,267 мільярда доларів активівUkrainian Cooperative Movement in Diaspora.': Historical Overview, 1940—1992. Editor-in-chief Omelan Pleszkewycz. Chicago, Illinois: World Council of Ukrainian Cooperatives. pg. 305.

Омелян Плешкевич одружився з Емілією Романовською у 1937 році. Наприкінці життя мав двох синів — Олександра і Богдана, шістьох онуків і чотирьох правнуків. Помер 30 травня 2007 року, похований 2 червня на цвинтарі Святого Ніколаса, що в Норриджі .

Почесті 1974 — звання «Українець року». 2000 — членство в Іллінойському Залі слави кредитних спілок. 2003 — звання почесного скарбника округу округу Кук, яке Плешкевичові призначила Марія Паппас, скарбник цього округу.

Примітки